Найдено 200+ «У»

УЗО

Словарь алкогольных напитков

Узо (Ouzo) — сладкий ликер на основе аниса, вырабатываемый в Греции. Содержание спирта — 45%.

УСТАЛОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Усталое вино. Вино временно утратившее свои качества, например, в результате транспортировки. Такому вину нужно дать отдохнуть.

ДЖОННИ УОКЕР

Словарь алкогольных напитков

Джонни Уокер (Johnnie Walker) — виски номер один по объему продаж. Red Label — самый молодой сорт. Black Label — виски выдержанное 12 и более лет. Представляет с

У ДЕНЬ

Орфографічний словник української мови

у день іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

У ПУХ

Орфографічний словник української мови

у пух прислівник незмінювана словникова одиниця

У СЕРЕДИНУ

Орфографічний словник української мови

у сере́дину іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця

У СЕРЕДИНІ

Орфографічний словник української мови

у сере́дині іменник з прийменником У сере́дині ро́зділу незмінювана словникова одиниця

У ЦІЛОМУ

Орфографічний словник української мови

у ці́ло́му прислівник незмінювана словникова одиниця

УАГАДУГУ

Орфографічний словник української мови

Уагадугу́ іменник середнього роду столиця Буркіна Фасо, Західна Африка

УБИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уби́тися 1 дієслово доконаного виду загинути уби́тися 2 дієслово доконаного виду заглибитися, бути забитим у середину; набути чого-небудь, розжитися на щось

УБЛАГОТВОРЯТИСЯ

Орфографічний словник української мови

ублаготворя́тися дієслово недоконаного виду

УБЛАЖАТИ

Орфографічний словник української мови

ублажа́ти дієслово недоконаного виду розм.

УБЛАЖИТИ

Орфографічний словник української мови

ублажи́ти дієслово доконаного виду розм.

УБОРОНИТИ

Орфографічний словник української мови

уборони́ти 1 дієслово доконаного виду захистити рідко уборони́ти 2 дієслово доконаного виду заборонити рідко

УБРАТИ

Орфографічний словник української мови

убра́ти 1 дієслово доконаного виду одягти когось убра́ти 2 дієслово доконаного виду зібрати врожай убра́ти 3 дієслово доконаного виду втягнути щось всере

УБУДУВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

убудува́тися дієслово доконаного виду

УБУТОК

Орфографічний словник української мови

убу́ток іменник чоловічого роду рідко

УБІГАТИ

Орфографічний словник української мови

убіга́ти дієслово недоконаного виду

УБІГТИ

Орфографічний словник української мови

убі́гти дієслово доконаного виду

УБІЛИТИ

Орфографічний словник української мови

убіли́ти дієслово доконаного виду

УБІЛЬШКИ

Орфографічний словник української мови

убі́льшки прислівник завбільшки незмінювана словникова одиниця діал.

УБІЛЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

убі́лювати дієслово недоконаного виду

УБІЛЯТИСЯ

Орфографічний словник української мови

убіля́тися дієслово недоконаного виду

УВ

Орфографічний словник української мови

ув прийменник незмінювана словникова одиниця

УВ'ЯЗАТИ

Орфографічний словник української мови

ув'яза́ти 1 дієслово доконаного виду вплести ув'яза́ти 2 дієслово доконаного виду щільно обв'язати, прив'язати

УВ'ЯЗКА

Орфографічний словник української мови

ув'я́зка іменник жіночого роду діал.

УВ'ЯЗНЕННЯ

Орфографічний словник української мови

ув'я́знення іменник середнього роду

УВ'ЯЗНУТИ

Орфографічний словник української мови

ув'я́знути дієслово доконаного виду розм.

УВ'ЯЗНЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

ув'я́знювати дієслово недоконаного виду

УВАЖНО

Орфографічний словник української мови

ува́жно прислівник незмінювана словникова одиниця

УВАЛИСТІСТЬ

Орфографічний словник української мови

ува́листість іменник жіночого роду

УВАЛИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

ували́тися дієслово доконаного виду

УВАЛЮВАННЯ

Орфографічний словник української мови

ува́лювання іменник середнього роду

УВАЛЮВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

ува́люватися дієслово недоконаного виду

УВАР

Орфографічний словник української мови

ува́р іменник чоловічого роду

УВАРЕННЯ

Орфографічний словник української мови

ува́рення іменник середнього роду

УВАРИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

увари́тися дієслово доконаного виду

УВАРЮВАННЯ

Орфографічний словник української мови

ува́рювання іменник середнього роду

УВИВАЧ

Орфографічний словник української мови

увива́ч іменник чоловічого роду, істота

УВИН

Орфографічний словник української мови

Уви́н іменник чоловічого роду населений пункт в Україні

УВИНУТИСЯ

Орфографічний словник української мови

увину́тися дієслово доконаного виду управитися з роботою діал.

УВИРАЗНИТИ

Орфографічний словник української мови

увира́знити дієслово доконаного виду

УВИСЛА

Орфографічний словник української мови

Уви́сла прізвище населений пункт в Україні

УВИТИ

Орфографічний словник української мови

уви́ти дієслово доконаного виду

УВИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уви́тися дієслово доконаного виду

УВИШ

Орфографічний словник української мови

уви́ш прислівник уверх незмінювана словникова одиниця діал.

УВИШКИ

Орфографічний словник української мови

уви́шки прислівник незмінювана словникова одиниця

УВІНЧАТИ

Орфографічний словник української мови

увінча́ти дієслово доконаного виду

УВІНЧАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

увінча́тися дієслово доконаного виду

УВІНЧУВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уві́нчуватися дієслово недоконаного виду

УГАДЧИК

Орфографічний словник української мови

уга́дчик іменник чоловічого роду, істота

УГАДЬКО

Орфографічний словник української мови

уга́дько іменник чоловічого роду, істота розм.

УГАНДІЙКА

Орфографічний словник української мови

уганді́йка іменник жіночого роду, істота

УГАНЯТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уганя́тися 1 дієслово недоконаного виду бігати, ганяти рідко уганя́тися 2 дієслово недоконаного виду наздоганяти розм. уганя́тися 3 дієслово недоконаног

УГАСАТИ

Орфографічний словник української мови

угаса́ти дієслово недоконаного виду

УГАЧУВАТИ

Орфографічний словник української мови

уга́чувати 1 дієслово недоконаного виду робити гатку, силою встромляти уга́чувати 2 дієслово недоконаного виду витрачати гроші, матеріали у великій кількост

УГАЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

уга́ювати дієслово недоконаного виду

УГАЯТИ

Орфографічний словник української мови

уга́яти дієслово доконаного виду

УГВИНТИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угвинти́тися дієслово доконаного виду

УГВИНЧУВАТИ

Орфографічний словник української мови

угви́нчувати дієслово недоконаного виду

УГЛИБ

Орфографічний словник української мови

угли́б прислівник пірнув углиб незмінювана словникова одиниця

УГЛИБАТИ

Орфографічний словник української мови

угли́бати дієслово недоконаного виду спускатися

УГЛИБИНІ

Орфографічний словник української мови

углибині́ прислівник незмінювана словникова одиниця

УГЛИБИТИ

Орфографічний словник української мови

угли́би́ти дієслово доконаного виду

УГЛИБЛЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

угли́блювати дієслово недоконаного виду

УГЛИБЛЮВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угли́блюватися дієслово недоконаного виду

УГЛИБЛЯТИСЯ

Орфографічний словник української мови

углибля́тися дієслово недоконаного виду

УГЛИЧ

Орфографічний словник української мови

у́глич іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього племені

УГЛИЧ

Орфографічний словник української мови

У́глич іменник чоловічого роду місто в Росії

УГЛИЩЕ

Орфографічний словник української мови

У́глище іменник середнього роду населений пункт в Україні

УГЛЯДІТИ

Орфографічний словник української мови

угля́діти дієслово доконаного виду розм.

УГЛЯДІТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угляді́тися дієслово доконаного виду

УГНОЮВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угно́юватися дієслово недоконаного виду

УГНУТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угну́тися 1 дієслово доконаного виду нагнутися угну́тися 2 дієслово доконаного виду прогнутися, вдавитися всередину

УГНУТІСТЬ

Орфографічний словник української мови

угну́тість іменник жіночого роду

УГОВКУВАТИ

Орфографічний словник української мови

уго́вкувати дієслово недоконаного виду

УГОВОРЯТИ

Орфографічний словник української мови

уговоря́ти дієслово недоконаного виду

УГОВТУВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уго́втуватися дієслово недоконаного виду

УГОДНО

Орфографічний словник української мови

уго́дно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко

УГОДОВАНІСТЬ

Орфографічний словник української мови

угодо́ваність іменник жіночого роду

УГОДОВСТВО

Орфографічний словник української мови

угодо́вство іменник середнього роду

УГОДОВУВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угодо́вуватися дієслово недоконаного виду

УГОМОН

Орфографічний словник української мови

угомо́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічного звороту

УГОМОНЮВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угомо́нюватися дієслово недоконаного виду рідко

УГРОБЛЮВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

угро́блюватися дієслово недоконаного виду

УГРУЗТИ

Орфографічний словник української мови

угру́зти дієслово доконаного виду

УГУРНИЙ

Орфографічний словник української мови

угу́рни́й прикметник упертий діал.

УГУРНО

Орфографічний словник української мови

угу́рно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.

УДАРОСТІЙКІСТЬ

Орфографічний словник української мови

ударості́йкість іменник жіночого роду

УДАРУВАТИ

Орфографічний словник української мови

ударува́ти дієслово доконаного виду обдарувати; подарувати рідко

УДАРЯТИСЯ

Орфографічний словник української мови

ударя́тися дієслово недоконаного виду

УДАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уда́тися дієслово доконаного виду

УДАТНІШИЙ

Орфографічний словник української мови

уда́тніший прикметник, вищий ступінь

УДАЧНЕ

Орфографічний словник української мови

Уда́чне іменник середнього роду населений пункт в Україні

УДАЧНИЦЯ

Орфографічний словник української мови

уда́чниця іменник жіночого роду, істота розм.

УДВАДЦЯТЕ

Орфографічний словник української мови

удвадця́те прислівник незмінювана словникова одиниця

УДВАДЦЯТЬОХ

Орфографічний словник української мови

удвадцятьо́х прислівник незмінювана словникова одиниця

УДВОХ

Орфографічний словник української мови

удво́х прислівник незмінювана словникова одиниця

УДВОЄ

Орфографічний словник української мови

удво́є прислівник незмінювана словникова одиниця

УДВУКОНЬ

Орфографічний словник української мови

удву́конь прислівник незмінювана словникова одиниця розм.

УДВІЙКУ

Орфографічний словник української мови

удві́йку прислівник незмінювана словникова одиниця діал.

УДЕВ'ЯТЬОХ

Орфографічний словник української мови

удев'ятьо́х прислівник незмінювана словникова одиниця

УДЕРЖАВИТИ

Орфографічний словник української мови

удержа́вити дієслово доконаного виду

УДОСТОЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

удосто́ювати дієслово недоконаного виду

УДОСТОЇТИСЯ

Орфографічний словник української мови

удосто́їтися дієслово доконаного виду

УДОЧЕРЯТИ

Орфографічний словник української мови

удочеря́ти дієслово недоконаного виду

УДОЧЕРІННЯ

Орфографічний словник української мови

удочері́ння іменник середнього роду

УДРАТИ

Орфографічний словник української мови

удра́ти дієслово доконаного виду

УДРАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

удра́тися дієслово доконаного виду

УДРИЦЬК

Орфографічний словник української мови

У́дрицьк іменник чоловічого роду населений пункт в Україні

УДРУГЕ

Орфографічний словник української мови

удру́ге прислівник незмінювана словникова одиниця

УДРЯПНУТИ

Орфографічний словник української мови

удряпну́ти дієслово доконаного виду

УДУШИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

удуши́тися дієслово доконаного виду

УДЯГАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

удяга́тися дієслово недоконаного виду

УДЯГНУТИ

Орфографічний словник української мови

удягну́ти дієслово доконаного виду

УДЯГТИ

Орфографічний словник української мови

удягти́ дієслово доконаного виду

УДІВКА

Орфографічний словник української мови

У́дівка іменник жіночого роду населений пункт в Україні

УЖАЛИТИСЯ

Орфографічний словник української мови

ужа́литися дієслово доконаного виду розжалобитися ужали́тися дієслово доконаного виду бути вкушеним

УЖАХАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

ужаха́тися дієслово недоконаного виду

УЖАХНУТИ

Орфографічний словник української мови

ужахну́ти дієслово доконаного виду

УЖГОРОД

Орфографічний словник української мови

У́жгород іменник чоловічого роду місто в Україні

УЖГОРОДКА

Орфографічний словник української мови

у́жгородка іменник жіночого роду, істота

УЖЕ Ж

Орфографічний словник української мови

уже́ ж прислівник і частка незмінювана словникова одиниця

УЖИВАНІСТЬ

Орфографічний словник української мови

ужи́ваність іменник жіночого роду

УЖИВАНІШИЙ

Орфографічний словник української мови

ужи́ваніший прикметник, вищий ступінь

УЖИВАТИ

Орфографічний словник української мови

ужива́ти дієслово недоконаного виду

УЖИК

Орфографічний словник української мови

у́жик іменник чоловічого роду, істота діал.

УЖІВСЬКИЙ

Орфографічний словник української мови

у́жівський прикметник ужі́вський прикметник

УЗАКОНЯТИСЯ

Орфографічний словник української мови

узаконя́тися дієслово недоконаного виду

УЗАЛЕЖНЕННЯ

Орфографічний словник української мови

узале́жнення іменник середнього роду

УЗАПЕРТІ

Орфографічний словник української мови

узаперті́ прислівник незмінювана словникова одиниця

УЗБЕК

Орфографічний словник української мови

узбе́к іменник чоловічого роду, істота

УЗБЕРЕЖЖЯ

Орфографічний словник української мови

узбере́жжя іменник середнього роду

УЗБРОЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

узбро́ювати дієслово недоконаного виду рідко

УЗБРОЇТИСЯ

Орфографічний словник української мови

узбро́їтися дієслово доконаного виду рідко

УЗБІЧ

Орфографічний словник української мови

узбі́ч прислівник незмінювана словникова одиниця

УЗБІЧЧЯ

Орфографічний словник української мови

узбі́ччя іменник середнього роду

УЗВАР

Орфографічний словник української мови

узва́р іменник чоловічого роду

УЗИВАТИ

Орфографічний словник української мови

узива́ти дієслово недоконаного виду

УЗИВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

узива́тися дієслово недоконаного виду іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися розм.

УКЛЕЮВАТИ

Орфографічний словник української мови

укле́ювати дієслово недоконаного виду

УКЛИНИТИ

Орфографічний словник української мови

уклини́ти дієслово доконаного виду

УКЛИНЮВАННЯ

Орфографічний словник української мови

укли́нювання іменник середнього роду

УКЛИНЮВАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

укли́нюватися дієслово недоконаного виду

УКЛОНИТИ

Орфографічний словник української мови

уклони́ти дієслово доконаного виду схилити рідко

УКОВУВАННЯ

Орфографічний словник української мови

уко́вування іменник середнього роду

УКОЛ

Орфографічний словник української мови

уко́л іменник чоловічого роду

УЇДАТИ

Орфографічний словник української мови

уїда́ти дієслово недоконаного виду

УЇДАТИСЯ

Орфографічний словник української мови

уїда́тися 1 дієслово недоконаного виду чіплятися; глибоко заходити куди-небудь - про дим, пилюку тощо; приїдатися уїда́тися 2 дієслово недоконаного виду вит

УЇЖДЖАТИ

Орфографічний словник української мови

уїжджа́ти 1 дієслово недоконаного виду долати якусь відстань рідко уїжджа́ти 2 дієслово недоконаного виду потрапляти в середину

УЇЗД

Орфографічний словник української мови

уї́зд іменник чоловічого роду

УЇХАТИ

Орфографічний словник української мови

уї́хати 1 дієслово доконаного виду їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось уї́хати 2 дієслово доконаного виду подолати якусь відстань

НА УРА

Орфографічний словник української мови

на ура́ прислівник незмінювана словникова одиниця

НОВА УШИЦЯ

Орфографічний словник української мови

Нова́ У́шиця власна назва районний центр в Україні

НОВИЙ ПІВДЕННИЙ УЕЛЬС

Орфографічний словник української мови

Нови́й Півде́нний Уе́льс власна назва штат Австралії

РІВНОМІРНО УПОВІЛЬНЕНИЙ

Орфографічний словник української мови

рівномі́рно упові́льнений дієприкметник з прислівником

Время запроса ( 0.92728751 сек)
T: 0.933035656 M: 1 D: 0