Найдено 200+ «Т»

ТАНИН

Словарь алкогольных напитков

Танин — вещество, содержащееся в виноградном соке (сусле), отвечающее за терпкий и вяжущий привкус и который, в основном, содержится в виноградной кожуре, косточ

ТАРАСУН

Словарь алкогольных напитков

Тарасун — в Бурятии традиционный алкогольный напиток из забродившей коровьей молочной сыворотки, перегнанного в крепкий спиртной напиток.

ТВЕРДОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Твёрдое вино. Вино с избытком танинов и кислоты. С течением времени твердость вина может ослабляться.

ТЕКИЛА

Словарь алкогольных напитков

Текила — знаменитый мексиканский алкогольный напиток из кактуса агавы.

ТЕКИЛА

Словарь алкогольных напитков

Текила — мексиканская водка. В основе напитка — спирт из перебродившего сока голубой агавы. Известна со времен ацтеков. Несколько раз перегоняется и много лет вы

ТЕМНЫЙ РОМ

Словарь алкогольных напитков

Темный ром — тип рома, вырабатывается путем перегонки сброженного сока сахарного тростника, сахарного сиропа (из тростникового сахара) и черной патоки и имеет кр

ТЕРБАШ

Словарь алкогольных напитков

Тербаш, древний местный сорт Туркмении среднепозднего срока созревания, на юге очень быстро накапливает сахар при низкой кислотности. Тербаш может быть использов

ТЕРНОВЫЙ ДЖИН

Словарь алкогольных напитков

Терновый джин — ликер, вырабатываемый из джина и терновых ягод.

ТЕРПКОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Терпкое вино. Вино с чрезмерно выраженными танинами. Нечто жесткое, не имеющее никаких других заметных характеристик. Некоторые великие вина, которые кажутся тер

ТИА МАРИЯ

Словарь алкогольных напитков

Тиа Мария (Тia Maria) — зарегистрированная марка ямайского ликера, ароматизированного кофе Блу Маунтин (Blue Mountain), шоколадом и тропическими специями. Содерж

ТИХОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Тихое вино — натуральное виноградное вино, практически не содержащее углекислого газа (не более 2 г/л).

ТОДДИ

Словарь алкогольных напитков

Тодди — широко распространенные за рубежом горячие смешанные напитки, состоящие из крепкоалкогольного напитка, сиропов, меда, наливок, сладких настоек или ликеро

ТОДДИ

Словарь алкогольных напитков

Тодди, шведский пунш. Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Тодди (Toddy) — напиток, для приготовления которого нужно растворить в горячей воде ча

ТОКАЙ

Словарь алкогольных напитков

Токай (от название венгерского селения Токай), десертное виноградное вино, вырабатываемое в Венгрии из винограда белых сортов Фурминт и Гарс-Левелю. Содержание с

ТОКАЙ

Словарь алкогольных напитков

Токай — самое знаменитое венгерское вино.

ТРЕТИЧНЫЕ АРОМАТЫ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Третичные ароматы вина — запахи, которые складываются из эфиров высших спиртов при выдержке вина.

ТРИНИДАДСКИЙ РОМ

Словарь алкогольных напитков

Тринидадский ром — любой из чистых ромов, которые производятся в Тринидаде, например, Фернандес (Fernandes Vat 19), Ферди (Ferdi‘s 10 Year), Олд Оук (Old Oak) и

ТРИПЛ СЕК

Словарь алкогольных напитков

Трипл Сек (Triple Sec — тройной сухой) — ликер с ароматом апельсина, похож на ликер Кюрасао (Curacao), но менее сладкий и бесцветный. Содержание спирта — 25%, пл

ТУАКА

Словарь алкогольных напитков

Туака (Tuaca) — итальянский ликер, который выпускается более 500 лет. Рецептура его хранится в секрете. Имеет легкий аромат какао, ванили и кокоса. Содержание сп

ТУМБЛЕРС

Словарь алкогольных напитков

Тумблерс — специальный невысокий стаканчик с толстым донышком, из которого обычно пьют виски.

ТУТОВКА

Словарь алкогольных напитков

Тутовка — тутовая водка Азербайджана, Карабаха и Армении. Готовится из ягод белого и черного тута. Перегоняется один, реже два раза. Имеет специфический приятный

ТЯЖЕЛЫЙ РОМ

Словарь алкогольных напитков

Тяжелый ром (heavy-bodied rum) — темный, сладкий и густой, с напоминающей мелассу (черную патоку) консистенцией, ром. Ромы этого типа вырабатываются на Ямайке, в

ПИТЕЙНАЯ ТОРГОВЛЯ

Словарь алкогольных напитков

Питейная торговля, в видах обложения спиртных напитков и извлечения дохода для казны от продажи вина регламентируется особыми правилами. Существует 4 типа питейн

ЗРЯТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Зрятувати, ту́ю, єш, гл. Спасти. Зрятуй його! Греб. 341. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 186.

ЗСУКУВАТІТИ, ТІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Зсукуватіти, тію, єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ. Аф. 462. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 187.

КАЛОМУТИТИСЯ, МУЧУСЯ, ТИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Каломутитися, мучуся, тишся, гл. = Каламутитися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 211.

КАПУСТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Капуста, ти, ж. 1) Капуста. І межі капустою доброю буває багато гнилих качанів. Ном. № 2449. На капусту сікти. Въ куски рубить. Як узяв ляхів, як узяв панів на

КАРАКАТИ, ТІВ,

Грінченко. Словник української мови

Каракати, тів, м. Короткіе сапоги. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 220.

КАРАТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Каратати, та́ю, єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев’ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

КАРЕТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Карета, ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

КАРИТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Карита, ти, ж. = Карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 222.

КАРПІТКА, ТКИ,

Грінченко. Словник української мови

Карпітка, тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 223.

КАРСЕТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Карсет, ту, м. Карсе́тка, ки, ж. Женская верхняя одежда: короткая безрукавка. Корсет розщепнувся, сорочка розхрісталась. Кв. Заялозена корсетка на плечах розлізл

КАРТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Карта, ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бум

КАРТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Картати, та́ю, єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б’є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати бо

КАРТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Картувати, тую, єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 22

КАСКЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Каскет, та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. —

КАСТРАТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кастрат, та, м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 224.

КАТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кат, та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Го

КАТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Катати, та́ю, єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч. Словарь української мови: в 4-х тт. / За р

КАТАТИСЯ, ТА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Кататися, та́юся, єшся, гл. Кататься. Ізробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататься. Рудч. Ск. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

КАТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Катувати, ту́ю, єш, гл. 1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III.

КАТУВАТИСЯ, ТУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Катуватися, ту́юся, єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем’ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606. Сло

КАТІВ, ТОВА, ТОВЕ

Грінченко. Словник української мови

Катів, това, тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той

КАЮТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Каюта, ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

КВАДРАТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Квадрат, ту, м. Квадратъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 229.

КВАДРАТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Квадратувати, ту́ю, єш, гл. Превращать въ квадратъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 229.

КВАТИРАНТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кватирант, та, м. Квартиранта. Лебединск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 231.

КВИТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Квит, ту, м. 1) Разсчетъ, полученіе рабочими денегъ. Черк. у. 2) Квитанція, расписка въ полученія. 3) Расписка, дающая право на полученіе чего-либо. Надів… ря

КВИТОК, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Квиток, тка, м. 1) = Квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = Квит 3. Чуб. VI. 123. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

КВІТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Квітень, тня, м. Апрѣль. Коли на Мартина (14 квітня) буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай. Ном. № 431. Словарь української мови: в 4-х тт. /

КЗАМЕНТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Кзаментувати, ту́ю, єш, гл. Экзаменовать. Зміев. у. Школярі кзаментовані. Зміев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

КИСЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кисет, та, м. Кисетъ. Плели з ниток якісь кисети на тютюн. Левиц. І. 506. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. —

КИСЛОТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Кислота, ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься. Волч. у. Словарь у

КИТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кит, та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 240.

КИТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Кита, ти, ж. 1) = Ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і

КЛАТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Клатати, та́ю, єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. См. Калатати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

КЛЕКОТІТИ, КОЧУ, ТИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Клекотіти, кочу, ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оц

КЛОПОТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Клопота, ти, ж. = Клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. Клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 78

КЛОТИТИ, КЛОЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Клотити, клочу, тиш, гл. = і. Колотити і. Мнж. 182. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 253.

КЛОХТІТИ, ХЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Клохтіти, хчу, тиш, гл. Сильно кипѣть. Вх. Уг. 245. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 253.

КЛУБЕТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Клубетувати, ту́ю, єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. См. Клюбачитися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

КЛЮХТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Клюхта, ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ). Вас. 149. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 254.

КЛЯТТЯ, ТЯ́,

Грінченко. Словник української мови

Кляття, тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая. Гатц. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

КЛІТЬ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Кліть, ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Н. п. 2) = Комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк. Слова

КМЕТИТИ, КМЕЧУ, ТИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Кметити, кмечу, ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К

КМЕТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Кметувати, ту́ю, єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 19

КМЕТЬ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Кметь, тя, м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г. Словарь української мо

КОВОРОТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Коворот, ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашних

КОВТА́ТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Ковта́ти, та́ю, єш, одн. в ковтну́ти, ну́, не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Кв. І. 57. Бідна Леся мабуть добре ковтнул

КОВТОК, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Ковток, тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II.

КОЗЬОДРИСТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Козьодрист, ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 266.

КОКОТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кокот, та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот. Ном. № 13591. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2.

КОКОТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Кокотень, тня, м. = Кокот. Мій ти кокотень маленький. Ном. № 9252. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 267.

КОЛАТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Колат, ту, м. Стукъ. Kolb. І. 82. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 267.

КОЛИВОРОТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Коливорот, ту, м. = Коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він о

КОЛОВАТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Коловатень, тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

КОЛОВЕРТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Коловертень, тня, м. = Коловерть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 270.

КОЛОВЕРТЬ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Коловерть, ті, ж. Водоворотъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 270.

КОЛОНИСТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Колонист, та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. Херс. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі. Левиц. Пов. 367. Словарь українсь

КОЛОТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Колот, ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не об

КОЛОТИТИ, ЧУ́, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Колотити, чу́, тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. Мет. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. Ном.

КОЛОТИТИСЯ, ЧУ́СЯ, ТИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Колотитися, чу́ся, тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько кол

КОЛОТЬ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Колоть, ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 273.

КОНОТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Конотувати, ту́ю, єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі. Гол. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

КОНСИСТУВАТИ, ТУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Консистувати, тую, єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9. Словарь української м

КОНТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Конт, ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінчен

КОНТЕНТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Контентувати, ту́ю, єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Г. Барв. 171. Нехай даремне всяко

КОНТЕНТУВАТИСЯ, ТУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Контентуватися, ту́юся, єшся, гл. Кормиться, питаться, ѣсть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

КОНТЕТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Контетувати, ту́ю, єш, гл. = Контентувати. Тею соломою хазяїн нас (волів) буде контетувати до нової паші. Драг. 3. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

КОНТЕТУВАТИСЯ, ТУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Контетуватися, ту́юся, єшся, гл. = Контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі! О. 1861. XI. Кух. 27. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

КОНТРАКТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Контракт, ту, м. Контракть. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С.

КОНТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Контувати, ту́ю, єш, гл. = Контентувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 279.

КОНТУВАТИСЯ, ТУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Контуватися, ту́юся, єшся, гл. = Контентуватися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок. Г. Барв. 438. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінч

КОНФЕДЕРАТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Конфедерат, та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909

КОПАТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Копатень, тня, м. = Копитень. Ли. 97. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 280.

КОПИСТЬ, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Кописть, ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

КОПИТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Копит, та, м. 1) = Копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти поль

КОПИТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Копитень, тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 281.

КОПИТО, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Копито, та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п’єш, копитами сиру землю б’єш? Н. п. Ум. Копитце. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

КОПИТОК, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Копиток, тка, м. Ум. отъ копит. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 281.

КОПТИТИ, ПЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Коптити, пчу, тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—190

КОРГІТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Коргіта, ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.

КОРЕКТА, ТИ И КОРЕКТУРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

Коректа, ти и коректура, ри, ж. Корректура. Желех. Так потно видержена коректура, що цур йому. О. 1862. V. Шевч. 4. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

КОРИТО, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Корито, та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = Ночви. Шух. І. 248. П

КОРОТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Коротати, та́ю, єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

КОРОТИТИ, ЧУ́, ТИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Коротити, чу́, ти́ш, гл. Укорачивать. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 288.

КОРОТИТИСЯ, ЧУ́СЯ, ТИ́ШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Коротитися, чу́ся, ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. 1. 220. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

КОРСЕТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Корсет, ту, м. и корсетка, ки, ж. = Керсет, керсетка. Гол. Од. 22. КС. 1893. V. 282. Плахта ни їй шовкова …корсет зелений. МВ. ІІ. 77. Словарь української мови:

КОСМАТІЙ, ТІЯ,

Грінченко. Словник української мови

Косматій, тія, м. Человѣкъ въ космахъ, косматый. Встрѣчено въ пасхальной виршѣ, въ приложеніи къ Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив. О. 1862. VI. 51.

КОСТЕР, ТРА́,

Грінченко. Словник української мови

Костер, тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі

КОТЕЛ, ТЛА́,

Грінченко. Словник української мови

Котел, тла́, м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. Ум. Котело́к. Словарь української мови: в 4-х тт. /

КОТЕЦЬ, ТЦЯ́,

Грінченко. Словник української мови

Котець, тця́, м. 1) Камышевая загородь въ видѣ почти сомкнутаго круга, стоящая въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 15. Пішли на озеро, — там наші кітці стояли, на ри

КОТИ, ТІВ,

Грінченко. Словник української мови

Коти, тів, мн. = Котець. Браун. 15. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 292.

КОТИТИ, ЧУ́, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Котити, чу́, тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати поти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82. Словарь української мови: в 4-х тт. / З

КОЧАТЬ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Кочать, ті, ж. = Кочеть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 295.

КОЧЕТ, ТА И КО́ЧЕТЬ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Кочет, та и ко́четь, тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: коч

КОШЛАТИТИ, ЛАЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Кошлатити, лачу, тиш, гл. = Кошлати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 296.

КОШЛАТІТИ, ТІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Кошлатіти, тію, єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 296.

КОШТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Кошт, ту, м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я в

КРАСОТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Красота, ти, ж. = Краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч. Словарь української мови: в 4-х тт. /

КРАТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Крата, ти, ж. = Ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

КРЕКОТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Крекотень, тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

КРЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Крет, та, м. = Кріт. Вх. Лем. 428. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 303.

КРЕЧЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кречет, та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 303.

КРИТТЯ, ТЯ́,

Грінченко. Словник української мови

Криття, тя́, с. Покровъ, верхъ платья. Не знаю, що в криття, що в рукава. Ном. № 13516. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1

КРИХТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Крихта, ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п’ять карбованців. МВ.

КРОВАТЬ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Кровать, ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. Кроватонька, кро́ваточка, кров

КРОТИТИ, ЧУ́, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Кротити, чу́, тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—190

КРУГЛОТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Круглота, ти, ж. = Круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. І. 52. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінчен

КРУГОСВІТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Кругосвіт, ту, м. = Круговид. Його (М. Вовчка) кругосвіт немаленький. О. 1861. IV. 34. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

КРУТАЙ, ТАЯ,

Грінченко. Словник української мови

Крутай, тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 314.

КРУТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Крутень, тня, м. 1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити. Чуб. І. 123. 2) Свернутый пукъ солом

КРУТИ́ТИ, ЧУ́, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Крути́ти, чу́, тиш, одн. в. крутну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Перевесла дівчата в полі кру

КРУТИТИСЯ, ЧУ́СЯ, ТИШСЯ И КРУТНУ́ТИСЯ, НУ́СЯ, НЕ́ШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Крутитися, чу́ся, тишся и крутну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою

КРУТІЙ, ТІЯ,

Грінченко. Словник української мови

Крутій, тія, м. Плутъ. О, не дуже водись з ними, гроші не дуже позичай, бо крутії вони добрі. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінче

КРУТІЛЬ, ТЕ́ЛІ,

Грінченко. Словник української мови

Крутіль, те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 315.

КРЯТАТИСЯ, ТАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Крятатися, таюся, єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать. Вх. Зн. 30. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 317.

КУБАТОК, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Кубаток, тка, м. Комъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 317.

КУБАТТЯ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Кубаття, тя, с. соб. Комья. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 317.

КУКСОВАТІТИ, ТІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Куксоватіти, тію, єш, гл. Становиться все болѣе и болѣе куксою (о животныхъ, у которыхъ постепенно уродуются, выворачиваются назадъ копыта). Словарь української

КУПАТЕНЬ, ТНЮ,

Грінченко. Словник української мови

Купатень, тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 326.

КУПТИТИСЯ, ЧУСЯ, ТИШСЯ

Грінченко. Словник української мови

Куптитися, чуся, тишся гл.? Ой куптиться, куптиться, аж коржик котиться. ЗОЮР. ІІ. 27. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

КУРБЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Курбет, та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12355. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.

КУРОХВАТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Курохват, та, м. = Курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

КУРТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Курта, ти, ж. 1) Короткое одѣяніе до пояса. КС. 1882. VIII. 385. 2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною. КС. 1882. VIII. 385.

КУТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кут, та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу на

КУТАТИ, ТАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Кутати, таю, єш, гл. 1) Кутать. 2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей). Желех. 3) Успокаивать, усмирять. Желех. Словарь української мови: в

КУТАТИСЯ, ТАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Кутатися, таюся, єшся, гл. 1) Кутаться. 2) Заниматься; хлопотать съ работой. Челядь кутаєся — займаєся, літом і зімою то у хаті, де варити їсти… пряде, тче, кр

КУТЕЦЬ, ТЦЯ́,

Грінченко. Словник української мови

Кутець, тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині… до кутця заганят. Вх. Лем. 4

КУТОК, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Куток, тка, ж. 1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Стор. МПр. 47. Я оступилась та й сіла в кутку. МВ. І. 11. 2

КУТЯ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Кутя, ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. №

КШТАЛТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Кшталт, ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ход

КІМНАТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Кімната, ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. Вас. 195. У вдовиці дві сві

КІПТІТИ, ПЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Кіптіти, пчу, тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

КІСНОТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Кіснота, ти, ж. = Тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

КІСТО, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Кісто, та, с. = Тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Ном. № 10793. Діжа з кістом. Мнж. 174. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

КІТОК, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Кіток, тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

ЛАБЕТИ, ТІВ,

Грінченко. Словник української мови

Лабети, тів, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! Г. Барв. 464. Взя́ти в лабети. Взять въ ежовыя рукавицы. піймався, попався в

ЛАВЕРДЖЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Лаверджет, та, м. = Левержет. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 338.

ЛАВУТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Лавута, ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 338.

ЛАСОЩОХЛИСТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Ласощохлист, та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі. Котл. Ен. III. 54. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

ЛАТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Лата, ти, ж. 1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. Ном. № 10403. У причілку його хати на

ЛАТАТИ, ТА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Латати, та́ю, єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723.

ЛАТАТИСЯ, ТА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Лататися, та́юся, єшся, гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються. Ном. № 988. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

ЛАТЕР, ТРА,

Грінченко. Словник української мови

Латер, тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ. Вх. Зн. 31. Млак. 108. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. —

ЛАТИТИ, ЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Латити, чу, тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

ЛАТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Латувати, ту́ю, єш, гл. Накладывать лати на стропила. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 348.

ЛАХТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Лахта, ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = Лахманка. Вх. Зн. 31. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С.

ЛАШТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Лашт, ту, м. 1) Ластъ, 12 четвериковъ (мѣра сыпуч. тѣлъ). Желех. 2) Лаштом. Въ изобиліи. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

ЛАШТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Лаштувати, ту́ю, єш, гл. 1) Приготовлять, снаряжать. Лаштуйте гармати. К. Досв. 145. 2) Составлять (о книгѣ). Ном., стр. II. Словарь української мови: в 4-х т

ЛАШТУВАТИСЯ, ТУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Лаштуватися, ту́юся, єшся, гл. Готовиться, снаряжаться, укладываться, собираться. Лаштуються чумаки на ночліги. Грин. І. 293. Украде коня та продасть та знов лаш

ЛЕ́ГОТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́гот, ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 351.

ЛЕ́МЕНТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́мент, ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати,

ЛЕ́НТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́нта, ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

ЛЕ́ПЕТЕНЬ, ТНЯ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́петень, тня, м. Болтунъ. Лепетень лепече, а дурень слухає. Чуб. І. 262. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. —

ЛЕ́ПТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́пта, ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину. Шевч. 561. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

ЛЕ́СТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́ста, ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 356.

ЛЕ́СТАТИСЯ, ТАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Ле́статися, таюся, єшся, гл. Едва идти, плестись. ЧГВ. 1853. 61. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 356.

ЛЕ́ЩАТА, Т,

Грінченко. Словник української мови

Ле́щата, т, с. мн. 1) Тиски. узя́ти в лещата. Стиснуть. 2) Тиски изъ лубковъ или дощечекъ, въ которыхъ сдавливаютъ переломленную кость. 3) Два длинные куска д

ЛЕВЕРЖЕТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Левержет, та, м. Клокъ волосъ, оставленный спереди надо лбомъ на совершенно остриженной головѣ мужчины; въ настоящее время такъ стригутъ лишь дѣтей. Образецъ стр

ЛЕГАТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Легат, та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні. Шевч. Гайдам., Приписи, № 13. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б

ЛЕГКОБИТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Легкобит, та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 350.

ЛЕГКОТА́, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Легкота́, ти, ж. Легкость. Н. Вол. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 351.

ЛЕМЕНТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Лементува́ти, ту́ю, єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 354.

ЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ, ТУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Лементува́тися, туюся, єшся, гл. Хлопотать, суетиться. Полт. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 354.

ЛЕМЕНТІ́ТИ, ЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Лементі́ти, чу, тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у. Словарь української мови: в 4-х тт. /

ЛЕПО́РТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Лепо́рт, ту, м. Рапортъ. Іул, як комендант ісправний, Енеїві лепорт подав. Котл. Ен. VI. 34. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

ЛЕПОРТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Лепортува́ти, ту́ю, єш, гл. Рапортовать, доносить. Харьк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 356.

ЛЕСТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Лест, ту, м. Въ выраженіи: лестом заходити. Обманывать при помощи хитрости. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

ЛЕСТЕ́ЦЬ, ТЦЯ́,

Грінченко. Словник української мови

Лесте́ць, тця́, м. Льстецъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 356.

ЛЕСТЬ, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Лесть, ти, ж. = Лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІ

ЛЕТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Лет, ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 35

ЛЕТІ́ТИ, ЧУ́, ТИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Леті́ти, чу́, ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Мет. 64. Летить літо, як крилами. Ном. № 550. Чого летиш як скажен

ЛИ́СТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Ли́ста, ти, ж. = Литка. Вх. Лем. 432. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 362.

ЛИ́СТЯ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Ли́стя, тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Чуб. III. 205. Шелестить пожовкле листя по діброві. Шевч. 195. 2) Письма. Гей сів Сани кі

ЛИСТО́К, ТКА,

Грінченко. Словник української мови

Листо́к, тка, м. Ум. отъ лист. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 362.

ЛИХОЛІ́ТТЯ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Лихолі́ття, тя, с. Бѣдственное время, худыя времена. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б’є. ЗОЮР. І. 3. Росказали кобзарі на

ЛИХТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Лихтува́ти, ту́ю, єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 36

ЛО́ТАТЬ, ТІ,

Грінченко. Словник української мови

Ло́тать, ті, ж. = Латаття. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 378.

ЛО́ЦОТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Ло́цот, та, м. Раст. Caltha palustris. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 378.

ЛОПА́ТТЯ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Лопа́ття, тя, с. = Латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т

ЛОЮВА́ТІТИ, ТІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Лоюва́тіти, тію, єш, гл. Становиться салистымъ. Масло лоюватіє. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 379.

ЛУ́СТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Лу́ста, ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м’яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. Лустка, лусточка. Хто лу

ЛУТТЯ́, ТЯ́,

Грінченко. Словник української мови

Луття́, тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. См. Лут. Словарь українськ

ЛЮ́ТЕР, ТРА,

Грінченко. Словник української мови

Лю́тер, тра, м. = Лютор. К. МБ. III. 261. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 390.

ЛЮ́ТОР, ТРА,

Грінченко. Словник української мови

Лю́тор, тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред

ЛЯ́МЕНТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Ля́мент, ту, м. = Лемент. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 392.

ЛІ́ТИТИ, ЛІЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Лі́тити, лічу, тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 371.

ЛІ́ТО, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Лі́то, та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. У-літі, улітку. Лѣтомъ

МА́ТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Ма́та, ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 409.

МА́ТІР, ТЕРІ,

Грінченко. Словник української мови

Ма́тір, тері, ж. Матерь, мать. А мені здається, що ви моя матір. Левиц. І. Як родивсь Сус Христос, до Матір Божа поклала Його в яслах. Чуб. І. 49. Матері кожної

МАГНА́Т, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Магна́т, та, м. Магнатъ. А магнати палять хати, шабельки гартують. Шевч. 131. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2

МАЙСТРА́Т, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Майстра́т, ту, м. = Магистрат. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 398.

МАРАСТ, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Мараст, ту, м. = Мерест 1. Вх. Уг. 251. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 405.

МАСЛОСВЯ́ТТЯ, ТЯ,

Грінченко. Словник української мови

Маслосвя́ття, тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115. Словарь української мови: в 4-х тт. /

МАСТЬ, ТИ́ И МАСЦЬ, ЦІ,

Грінченко. Словник української мови

Масть, ти́ и масць, ці, ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 1

МАШИНИ́СТИЙ, ТОГО,

Грінченко. Словник української мови

Машини́стий, того, м. Машинистъ. Мнж. 143. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 413.

МЕ́ТО, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Ме́то, та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили. Борз. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 421.

МЕКОТІ́ТИ, КОЧУ, ТИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Мекоті́ти, кочу, ти́ш, гл. = Мекати. Вх. Зн. 35. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 416.

МЕСТИ́, МЕТУ, ТЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Мести́, мету, те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася. Чуб.

МЕТА́ТИСЯ, ТА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Мета́тися, та́юся, єшся, гл. Бросаться, метаться. Лютим огнем, яростію палають без міри, метаються ось як на мене, як лютії звіри. Чуб. V. 448. Словарь українсь

МИКИ́ТИТИ, КИ́ЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Мики́тити, ки́чу, тиш, гл. Изворачиваться, искать отговорокъ, нечисто дѣйствовать. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907

Время запроса ( 0.180719765 сек)
T: 0.184521993 M: 1 D: 0