Найдено 200+ «С»

САБАЙОН

Словарь алкогольных напитков

Сабайон м. франц. род пунша, из яичного желтка с вином и ромом; идет и в подливы к пудингу. Толковый словарь живого великорусского языка Владимира Даля. Сабайо

САБРА

Словарь алкогольных напитков

Сабра (Sabra) — израильский шоколадно-апельсиновый ликер. Содержание спирта — 26%.

САКЭ

Словарь алкогольных напитков

Сакэ — рисовая водка. Крепкий национальный алкогольный напиток Японии. Готовится из риса и рисового солода. Специальная обработка риса паром, сильное распаривани

САМОГОН

Словарь алкогольных напитков

Самогон — спиртной напиток, изготавливаемый путем перегонки на кустарном оборудовании (обычно в домашних условиях) спиртосодержащей массы, которая получается в р

САМОГОН

Словарь алкогольных напитков

Самогон, крепкий спиртной напиток, изготовляемый путём перегонки через самодельные аппараты алкогольной массы, получаемой в результате брожения зерновых продукто

САНГАРИ

Словарь алкогольных напитков

Сангари (Sangaree) — тип коктейля из виски, джина, рома или бренди, к которым осторожно доливается на самый верх портвейн, вино, эль, портер, или пиво "стаут" и

САПЕРАВИ

Словарь алкогольных напитков

Саперави — старинный грузинский сорт винограда. Ягода темно-синяя с восковым налетом. Используется в производстве красных кахетинских вин.

СВЕЖЕЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Свежее вино. Вино с приятной, но не чрезмерной кислотностью, создающее во рту ощущение свежести. Иногда данный термин используется для обозначения недостаточно в

СЕПАЖНОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Сепажное вино, вино, при изготовлении которого был использован только один сорт винограда.

СИВУХА

Словарь алкогольных напитков

Сивуха, 1. Плохо очищенная хлебная водка. 2. Любая плохая водка.

СИВУШНЫЕ МАСЛА

Словарь алкогольных напитков

Сивушные масла — главная составляющая часть изоамиловый спирт. В состав также входят изобутиловый спирт и пропиловый спирт. В незначительных количествах содержат

СИДР

Словарь алкогольных напитков

Сидр — слабоалкогольный до 7° газированный напиток, полученный брожением яблочного сока. Ему свойственны аромат и вкус свежих яблок.

СИДР

Словарь алкогольных напитков

Сидр (франц. cidre), слабоалкогольное плодово-ягодное вино (5—7% объёмных спирта), получаемое брожением яблочного сока. Характерные свойства сидра обусловлены вк

СИЛЬВАНЕР

Словарь алкогольных напитков

Сильванер, сорт винограда австрийского происхождения. В России выращивают на Северном Кавказе. Ягоды светло-зеленые, сочные. Столовые вина, коньячные и шампански

СИЛЬНОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Сильное вино (фр. Puissant). Вино щедрое, полное, хорошо сбалансированное, богатое веществом (танина и кислоты), с высоким содержанием спирта, интенсивным аромат

СИНАР

Словарь алкогольных напитков

Синар (Cynar) — биттер на основе артишоков и других растений. Италия/Швейцария, крепость — 16,5%.

СИРОПНОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Сиропное вино (фр. Sirupeux). Вино по концентрированности напоминающее сироп, часто имеющее низкую кислотность. Данный термин употребляется с положительным оттен

СКОТЧ

Словарь алкогольных напитков

Скотч (Scotch) — шотландские сорта виски, которые вырабатываются в перегонных кубах из выращиваемых в Шотландии злаков и получаются путем смешивания солодового в

СЛАБОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Слабое вино (фр. Faible). Вино испытывающее дефицит по каждой из своих составляющих, как правило, вследствие содержания слишком большого количества воды. Данное

СЛАДКОВАТОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Сладковатое вино (фр. Doucereux). Вино слегка неуравновешенное, с небольшим преобладанием сладкого вкуса.

СЛЕПАЯ ДЕГУСТАЦИЯ

Словарь алкогольных напитков

Слепая дегустация — метод тестирования вин без идентификации информации, содержащейся на этикетке и самой бутылке.

СЛИВОВИЦА

Словарь алкогольных напитков

Сливовица — сливовая водка ряда балканских стран — Венгрии, Словакии, Румынии, стран бывшей Югославии. Изготавливается из спирта, полученного из чернослива. Двой

СЛИНГ

Словарь алкогольных напитков

Слинг (Sling) — напиток, основу которого составляет сангари (Sangaree), долгий напиток с охлажденным спиртным, к которому добавляется содовая вода и лимонный сок

СЛОИСТЫЕ НАПИТКИ

Словарь алкогольных напитков

Слоистые напитки — короткие напитки типа шутер или пус-кафе, в которых все составляющие имеют разную плотность и расположены разноцветными слоями в высокой прозр

СЛОУ ДЖИН

Словарь алкогольных напитков

Слоу Джин (Sloe Gin) — британский ликер на основе джина, настоянный на ягодах терновника. Содержание спирта — 30%, плотность — 1,04.

СМЕШАННОЕ ВИСКИ

Словарь алкогольных напитков

Смешанное виски (Blended whiskey) — чистое виски, смешанное с этиловым спиртом. Доля чистого виски в смеси — на 20 % больше, чем спирта. В продажу виски поступае

СМИРНОВЫ

Словарь алкогольных напитков

Смирновы, предприниматели в области производства винно-водочных изделий. Происходили из крепостных крестьян деревни Каюрово Мышкинского уезда Ярославской губерни

СМЭШ

Словарь алкогольных напитков

Смэш — крепкие мятные коктейли (от английского слова "smash" — тяжелый сокрушительный удар).

СОВЕРШЕННОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Совершенное вино (фр. Complet). Вино не имеющее недостатков, с прекрасной уравновешенностью по всем составляющим.

СОВИНЬОН

Словарь алкогольных напитков

Совиньон, сорт винограда. Столовое вино из винограда этого сорта отличается характерным сортовым букетом, гармоничным и тонким вкусом. Сорт используется для приг

СОЛОД

Словарь алкогольных напитков

Солод — продукт искусственного проращивания зерен злаков (ячмень, рожь, пшеница, овес, просо). Применяется в производстве пива, кваса, спиртных напитков. Хороший

СОМЕЛЬЕ

Словарь алкогольных напитков

Сомелье (фр. sommelier) — в средние века погонщики вьючных животных, перевозивших съестные припасы и напитки. Впоследствии так стали называть людей, которые выби

СОММЕР ГАРДЕН

Словарь алкогольных напитков

Соммер Гарден (Sommer Garden) — зарегистрированная марка ликера, который подслащен сахарином. Выпускается в Дании.

СОТЕРНСКИЕ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Сотернские вина, естественно сладкие белые вина, производимые в Сотернском районе Бордосской области во Франции. Обычно приятные, не терпкие, исключительно благо

СОХО

Словарь алкогольных напитков

Сохо (Soho) — прозрачный ликер из личи, экзотического фрукта из тропиков Азии (сладкий фрукт с нежной, похожей на виноград, мякотью). Крепость — 24%.

СПИРТОВОЕ БРОЖЕНИЕ

Словарь алкогольных напитков

Спиртовое брожение, процесс превращения виноградного сока в вино: вступая в реакцию, дрожжи и сахар, имеющиеся в соке, образуют спирт.

СПИРТОМЕР

Словарь алкогольных напитков

Спиртомер, ареометр. Прибор предназначенный для измерения содержания спирта в водном растворе.

СПИРТУОЗНОСТЬ

Словарь алкогольных напитков

Спиртуозность — присутствие спирта во вкусе напитка.

СПУМАНТЕ

Словарь алкогольных напитков

Спуманте (Spumante). Итальянское название шипучих вин.

СТАРОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Старое вино (фр. Vieux). Вино с совокупностью признаков, свидетельствующих о том, что оно находится на стадии упадка.

СТАУТ

Словарь алкогольных напитков

Стаут (англ. stout) — темное пиво, приготовленное с использованием жареного солода и жареного ячменя. Первоначально варился в Ирландии как разновидность портера.

СТИМ

Словарь алкогольных напитков

Стим (Steam Beer — паровое пиво) — сорт пива. Пиво Энкор Стим (Anchor Steam), выпускаемое в Сан-Франциско, является одним из последних оставшихся настоящих сорто

СТОЛОВЫЕ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Столовые вина. Получаются в результате полного (сухие) или частичного (полусухие и полусладкие) брожения виноградного сусла на мезге. В столовые вина не добавляе

СТОНСДОРФЕР

Словарь алкогольных напитков

Стонсдорфер (Stonsdorfer) — зарегистрированная марка немецких горьких настоек.

СТОПКА

Словарь алкогольных напитков

Стопка, небольшой (около 100 мл.) стакан для крепких алкогольных напитков в чистом виде.

СТРЕГА

Словарь алкогольных напитков

Стрега (Strega — ведьма, итал.) — сложный итальянский ликер, вырабатываемый из кожуры апельсинов, специй и крепких спиртных напитков. Содержит до 70 ингредиентов

СТРОГОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Строгое вино (фр. Depouille). Старое вино, потерявшее значительную часть своего вещества. Так говорится также о вине без излишеств, сохранившем лишь самое основн

СУЗ

Словарь алкогольных напитков

Суз (Suze) – сладко-горький биттер, который вырабатывается из горечавки (коренья с горьким ароматом, которые, как предполагается, обладают лечебными свойствами).

СУРО

Словарь алкогольных напитков

Суро (Sureau) — крепкий спиртной напиток, чистый дистиллят, вырабатываемый из ягод можжевельника. Выпускается в Альсаке (Alsace) во Франции.

СУСЛО

Словарь алкогольных напитков

Сусло, 1. В пиво- и квасоварении сусло — водный раствор экстрактивных веществ растительного сырья или солода, предназначенный к сбраживанию. 2. В виноделии сусло

СУХИЕ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Сухие вина. Получаются в результате полного использования дрожжами сбраживаемого сахара. Относятся к столовым винам. Содержание спирта — 9-14%, сахара —до 0, 3%.

СУХОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Сухое вино — вино, в котором содержание сахара не превышает 3 г/л, а доля этилового спирта составляет 9-13%.

СУХОЙ ДЖИН

Словарь алкогольных напитков

Сухой джин — любой джин с низким содержанием сахара.

АВЕРНА АМАРО СИЦИЛИАНО

Словарь алкогольных напитков

Аверна Амаро Сицилиано (Averna Amaro Siciliano) — сицилианский горький ликер, изготовляемый по особому рецепту на пряных травах. Крепость — 34%.

АГАВОВЫЙ СОК

Словарь алкогольных напитков

Агавовый сок. Добывается из нерасцветших бутонов цветка кактуса агавы и сбраживается в мексиканский национальный напиток — пульке. Кулинарный словарь В. В. Похле

БРИТАНСКИЙ СВЕТЛЫЙ ЭЛЬ

Словарь алкогольных напитков

Британский светлый эль (British Pale Ale) — известен также как английская настойка (English Bitter) или просто светлый эль (Раlе Ale). Самый популярный сорт пива

ГОТЕНБУРГСКАЯ СИСТЕМА

Словарь алкогольных напитков

Готенбургская система, борьбы с алкоголизмом [пьянством; по имени шведский города Готенбурга (Гетеборга), где она впервые по инициативе пастора Визельгрена 1865

КОНЬЯЧНЫЙ СПИРТ

Словарь алкогольных напитков

Коньячный спирт — полуфабрикат для производства коньяков; получают его из виноградного вина (коньячного виноматериала) путем перегонки, фракционирования (молодой

ОРГАНОЛЕПТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Органолептические свойства вина — качества вина, воспринимаемые через органы чувств человека и оцениваемые через цвет, запах и вкус вина.

ПИТЕЙНЫЕ СБОРЫ

Словарь алкогольных напитков

Питейные сборы, взимались в Московской Руси в форме корчемных и кабацких пошлин, иногда заводились царевы кабаки (казенная монополия). С 1767 действовала откупна

ТРИПЛ СЕК

Словарь алкогольных напитков

Трипл Сек (Triple Sec — тройной сухой) — ликер с ароматом апельсина, похож на ликер Кюрасао (Curacao), но менее сладкий и бесцветный. Содержание спирта — 25%, пл

ЯБЛОЧНЫЙ СИДР

Словарь алкогольных напитков

Яблочный сидр. Напиток, вырабатываемый из яблочного сока без использования ферментации (брожения).

КРАСЬ, СІ,

Грінченко. Словник української мови

Крась, сі, ж. = Крас. Вх. Лем. 428. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 301.

КРУХОВИЙ, А, Е. . КРУХОВА СІЛЬ

Грінченко. Словник української мови

Круховий, а, е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 315.

КУЛЯС, СА,

Грінченко. Словник української мови

Куляс, са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ. Вас. 179. Словарь української мов

КУПЕРВАС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Купервас, су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2.

КУСЯ, СЯ́ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Куся, ся́ти, с. 1) Все кусающееся. Желех. 2) Кусливая змѣя. Желех. 3) Названіе злой женщины. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченк

КІНЧИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Кінчити, ся. См. Кінчати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 245.

ЛАПНУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Лапнути, ся. См. Лапати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 344.

ЛАС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Лас, су, м. Вкусъ, влеченіе, желаніе. Кожний Івась ма свій лас. Ном. № 7938. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2.

ЛАСИТИ, ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Ласити, шу, сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 345.

ЛАСИТИСЯ, ШУСЯ, СИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Ласитися, шуся, сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Ном. № 5010. Від святого Власа заміж не ласься. Посл. А панночка

ЛИСО́К, СКА,

Грінченко. Словник української мови

Лисо́к, ска, м. Ум. отъ лис. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 362.

ЛОСЬ, СЯ,

Грінченко. Словник української мови

Лось, ся, м. Лось. Здоровий, як лось. Ум. Ло́сенько. Чого лосенько, чого душенько меж горами лежить? Рк. Макс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

ЛЬОС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Льос, су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мат

ЛЮБА́С, СА,

Грінченко. Словник української мови

Люба́с, са, м. Любовникъ. Желех. Вх. Зн. Ум. Любасо́к. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 385.

ЛЮСУВА́ТИ, СУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Люсува́ти, сую, єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

ЛЯ́ПАС, СА,

Грінченко. Словник української мови

Ля́пас, са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. Ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину. Словарь української мови: в 4

ЛЯ́СА, СИ,

Грінченко. Словник української мови

Ля́са, си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = Ліса 2. Бра

ЛЯ́СИ, СІВ,

Грінченко. Словник української мови

Ля́си, сів, мн. Любезности. Кв. І. 192. Ля́си підпуска. Любезничаетъ, заговариваете зубы. Ном. № 3091. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченк

ЛЯМПА́С, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Лямпа́с, су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом. Чуб. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 392.

ЛІС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Ліс, су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. Ном. № 2454. В ліс дров не возять. Ном. № 1456. Ум. Лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівк

ЛІСО́К, СКА, ЛІСОНЬКО, КА, ЛІСО́ЧОК, ЧКА,

Грінченко. Словник української мови

Лісо́к, ска, лісонько, ка, лісо́чок, чка, м. Ум. отъ ліс. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 370.

ЛІТО́ПИСЬ, СІ,

Грінченко. Словник української мови

Літо́пись, сі, ж. = іі. Іі лито́пис. К. ЧР. 104. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 372.

МАКОТРУ́С, СА,

Грінченко. Словник української мови

Макотру́с, са, м. Время собиранія маку. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 400.

МАМУ́СЯ, СІ,

Грінченко. Словник української мови

Маму́ся, сі, ж. Ум. отъ мама. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 403.

МАРМО́С, СА,

Грінченко. Словник української мови

Мармо́с, са, м. = Мармиза = Мармуза. Ув. Мармосяка. Херс. Екатер. Слов. Д. Эварн. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

МАҐНЕСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Маґнесува́ти, су́ю, єш, гл. Магнитить. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 396.

МЕЛЮ́С, СА,

Грінченко. Словник української мови

Мелю́с, са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стина

МЕЛЯ́СА, СИ,

Грінченко. Словник української мови

Меля́са, си, ж. Свекловичная патока. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 416.

МЕРГА́СНУТИ, СНУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

Мерга́снути, сну, неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ. Вх. Зн. 35. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С.

МИ́НТУС, СА,

Грінченко. Словник української мови

Ми́нтус, са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ (Левч. 66), вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваем

МИ́СА, СИ,

Грінченко. Словник української мови

Ми́са, си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. Гол. II. 54. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жо

МИГНУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Мигну́ти, ся. См. Мигати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 422.

МИНУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Мину́ти, ся. См. Минати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 426.

МЛО́СТИТИ, СТИТЬ,

Грінченко. Словник української мови

Мло́стити, стить, гл. безл. Дѣлаться дурно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 436.

МЛО́СТЬ, СТИ,

Грінченко. Словник української мови

Мло́сть, сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Котл. Ен. V. 9. Так у млость укине. Мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ.

МО́МСАТИСЯ, САЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Мо́мсатися, саюся, єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Грин. II. 167. Пішов у комору та й момсається там

МОЛИСТИ́ТИСЯ, ЛИЩУСЯ, СТИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Молисти́тися, лищуся, стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

МОЛОКОСО́С, СА,

Грінченко. Словник української мови

Молокосо́с, са, м. Молокососъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 442.

МОЛОСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Молосува́ти, су́ю, єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить. Рудч. Ск. І. 40. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грі

МОРДА́С, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Морда́с, су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

МОРКВА́СИТИ, ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Морква́сити, шу, сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ). Подольск. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 445.

МОСТИ́ТИ, МОЩУ, СТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Мости́ти, мощу, стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Чуб. III. 295. Мати почала мос

МОСТИ́ТИСЯ, МОЩУСЯ, СТИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Мости́тися, мощуся, стишся, гл. 1) Моститься, умащиваться, усаживаться, примащиваться, прилаживаться. Моститься, як то їй сісти. Св. Л. 14. Все моститься, щоб п

МОСУВА́ТИ, СУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Мосува́ти, сую, єш, гл. Укрѣплять. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 448.

МОТНУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Мотну́ти, ся. См. Мотати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 449.

МУ́СИТИ, ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Му́сити, шу, сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Ном. № 1075. Просили — не хотів, казали — м

МУ́СІТИ, ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Му́сіти, шу, сиш, гл. = Мусити. О. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Левиц. І. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати. Левиц. І. Словарь української

МУС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Мус, су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

МУСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Мусува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18.

МУСУВА́ТИСЯ, СУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Мусува́тися, су́юся, єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили. Харьк. г. Словарь української мови:

МУСУЛЕС, СУ И МУСУ́ЛЕЦЬ, ЛЬЦЯ,

Грінченко. Словник української мови

Мусулес, су и мусу́лець, льця, м. = Муселець 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 456.

МІСИ́ТИ, ШУ́, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Міси́ти, шу́, сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315. Словарь української мови: в 4-х

МІСИ́ТИСЯ, ШУСЯ, СИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Міси́тися, шуся, сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. K. Іов. 87. Як діжа не міситься, то сім’я біситься. Ном. № 141

МІСТИ́ТИ, ЩУ́, СТИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Місти́ти, щу́, сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає. О. 1862. І. 29. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грін

МІСТИ́ТИСЯ, ЩУСЯ, СТИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Місти́тися, щуся, стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись. Ном. № 11547. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченк

НА́ВИС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

На́вис, су, м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

НА́ВИСЬ, СІ,

Грінченко. Словник української мови

На́вись, сі, ж. = Навис. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 469.

НА́ГОЛОС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

На́голос, су, м. Удареніе. Желех. Наголос положити. Поставить удареніе. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С.

НА́ПА́СТЬ, СТИ,

Грінченко. Словник української мови

На́па́сть, сти, ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб’є. Камен. у. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не н

НА́ПИС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

На́пис, су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Ном. № 8099. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им’я. КС. 1883. IX

НАБА́ВИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наба́вити, ся. См. Набавляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 461.

НАБАЗІ́КАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Набазі́кати, ся. См. Набазікувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 462.

НАБАЛА́КАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Набала́кати, ся. См. Набалакувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 462.

НАБАЛЯНДРА́СИТИ, РА́ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Набаляндра́сити, ра́шу, сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 462.

НАБАЛЯНДРА́СИТИСЯ, ШУСЯ, СИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Набаляндра́ситися, шуся, сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 4

НАБАСУВА́ТИСЯ, СУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Набасува́тися, су́юся, єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 462.

НАБИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наби́ти, ся. См. Набивати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 463.

НАБИРА́ТИ, СЯ

Грінченко. Словник української мови

Набира́ти, ся = Набірати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 463.

НАБЛИ́ЗИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Набли́зити, ся. См. Наближа́ти, наближа́тися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 464.

НАБО́РСАТИ, САЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Набо́рсати, саю, єш, гл. 1) Нанизать. Шух. І. 130. 2) Напутать (нитокъ). Ото скільки ниток наборсала. Харьк. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

НАБРА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Набра́ти, ся. См. Набірати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 465.

НАБУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Набу́ти, ся. См. Набувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 466.

НАБІСИ́ТИСЯ, ШУ́СЯ, СИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Набіси́тися, шу́ся, сишся, гл. Набѣситься. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 464.

НАВА́ЖИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нава́жити, ся. См. Наважувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 466.

НАВЕРНУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наверну́ти, ся. См. Навертати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 468.

НАВИСА́ТИ, СА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Нависа́ти, са́ю, єш, сов. в. нави́снути, ну, неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хма

НАВОЛОКТИ́, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наволокти́, ся. См. Наволікати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 472.

НАВУ́ССЯ, СЯ,

Грінченко. Словник української мови

Наву́сся, ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні бу

НАВЧИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Навчи́ти, ся. См. Навчати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 474.

НАВІ́ДАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наві́дати, ся. См. Навідувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 469.

НАВІ́СА, СИ,

Грінченко. Словник української мови

Наві́са, си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. См. Наві́сочка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2.

НАВ’ЯЗА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нав’яза́ти, ся. См. Нав’язувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 474.

НАГАДА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нагада́ти, ся. См. Нагадувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 475.

НАГНУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нагну́ти, ся. См. Нагинати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 477.

НАГОВОРИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наговори́ти, ся. См. Наговорювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 477.

НАГРУ́КАТИ, СЯ

Грінченко. Словник української мови

Нагру́кати, ся = Нагрюкати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 478.

НАГРІ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нагрі́ти, ся. См. Нагрівати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 478.

НАДА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нада́ти, ся. См. Надавати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 480.

НАДБИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Надби́ти, ся. См. Надбивати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 480.

НАДИСА́ТИ, САЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Надиса́ти, саю, єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За р

НАДНО́СИТИ, НО́ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Надно́сити, но́шу, сиш, сов. в. наднести́, су́, се́ш, гл. Подносить, поднести, приносить, принести. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

НАДСІ́СТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Надсі́сти, ся. См. Надсідати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 486.

НАДТІ́СУВАТИ, СУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Надті́сувати, сую, єш, сов. в. надтеса́ти, тешу́, шеш, гл. Надтесывать, надтесать. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907

НАДУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наду́ти, ся. См. Надимати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 487.

НАДУЛІ́ССЯ, СЯ,

Грінченко. Словник української мови

Надулі́сся, ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б’єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й

НАДУСА́ТИСЯ, СА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Надуса́тися, са́юся, єшся, гл. Надуваться, важничать. Богослов преважно розляжеться, підійме плечі, щоб ширші здавались, надусається… Св. Л. 229. Словарь україн

НАДІРВА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Надірва́ти, ся. См. Надривати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 483.

НАЖИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нажи́ти, ся. См. Наживати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 488.

НАЗАПА́СИТИ, ПА́ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Назапа́сити, па́шу, сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму. О. 1862. І. 59. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка

НАЗВА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Назва́ти, ся. См. Навивати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 488.

НАЗУБИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Назуби́ти, ся. См. Назублювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 490.

НАЙНЯ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Найня́ти, ся. См. Наймати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 491.

НАЙТИ́, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Найти́, ся. См. Находити, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 491.

НАКА́ПАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нака́пати, ся. См. Накапувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 492.

НАКА́ПОСТИТИ, КА́ПОЩУ, СТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Нака́постити, ка́пощу, стиш, гл. Напакостить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 492.

НАКА́СУВАТИСЯ, СУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Нака́суватися, суюся, єшся, сов. в. накаса́тися, са́юся, єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й на

НАКАРПА́С, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Накарпа́с, су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Котл. Ен. V. 70. Дали рутульцям накарпас. Котл. Ен. V. 52. Словарь української м

НАКИ́НУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наки́нути, ся. См. Накидати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 493.

НАКОЛО́ТИ, СЯ. НАКОЛЮВАТИ, СЯ

Грінченко. Словник української мови

Наколо́ти, ся. наколювати, ся Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 495.

НАКОТИ́ТИ I, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Накоти́ти I, ся. См. Накочувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 495.

НАКРАСИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Накраси́ти, ся. См. Накрашувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 496.

НАКРАСУВА́ТИСЯ, СУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Накрасува́тися, су́юся, єшся, гл. 1) Покрасоваться вдоволь. Старша дочка… іще не охмається й заміж: я, каже, татусю, погуляю в тебе, надівуюсь і накрасуюсь. Г.

НАКРИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Накри́ти, ся. См. Накривати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 496.

НАЛА́ПАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нала́пати, ся. См. Налапувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 498.

НАЛА́СУВАТИСЯ, СУЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Нала́суватися, суюся, єшся, гл. Налакомиться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 498.

НАЛИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нали́ти, ся. См. Наливати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 499.

НАЛЯКА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наляка́ти, ся. См. Налякувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 501.

НАЛЯСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Налясува́ти, су́ю, єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала. Зміев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

НАМА́ЗАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нама́зати, ся. См. Намазувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 501.

НАМАСТИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Намасти́ти, ся. См. Намащувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 502.

НАМИЛИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Намили́ти, ся. См. Намилювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 502.

НАМО́ВИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Намо́вити, ся. См. Намовляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 504.

НАМУРМО́СИТИСЯ, МО́ШУСЯ, СИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Намурмо́ситися, мо́шуся, сишся, гл. Надуться, нахмуриться. Ну, вже намурмосилась. Ном. № 3366. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

НАМІСТИ́ТИ, МІЩУ́, СТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Намісти́ти, міщу́, стиш, гл. Помѣстить много, наставить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 503.

НАНО́СИТИ, НО́ШУ, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Нано́сити, но́шу, сиш, сов. в. нане́сти́, несу́, се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Ном. Люде нане

НАНЯ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наня́ти, ся. См. Наймати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 505.

НАПАЛИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напали́ти, ся. См. Напалювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 506.

НАПАРОСИ́ТИ, РОШУ́, СИШ,

Грінченко. Словник української мови

Напароси́ти, рошу́, сиш, гл. = Напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно. Словарь української мови: в 4-х тт. / З

НАПАРУСИ́ТИ, РУШУ́, СИ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Напаруси́ти, рушу́, си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

НАПАСА́ТИ, СА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Напаса́ти, са́ю, єш, сов. в. напасти, су́, се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. Напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу

НАПАСА́ТИСЯ, СА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Напаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. напа́стися, суся, сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Мет. Волики напасаються.

НАПЕ́РТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напе́рти, ся. См. Напірати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 508.

НАПЕКТИ́, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напекти́, ся. См. Напікати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 507.

НАПНУ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напну́ти, ся. См. Напинати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 510.

НАПО́ВНИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напо́внити, ся. См. Наповняти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 510.

НАПОСІ́СТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напосі́сти, ся. См. Напосідати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 511.

НАПРАСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Напрасува́ти, су́ю, єш, гл. Нагладить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 512.

НАПРАСУВА́ТИСЯ, СУ́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Напрасува́тися, су́юся, єшся, гл. Устать отъ глаженія. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 512.

НАПРОСИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напроси́ти, ся. См. Напрошувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 512.

НАПРЯ́СТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напря́сти, ся. См. Напрядати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 513.

НАПРЯМИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напрями́ти, ся. См. Напрямляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 513.

НАПСЕ́ТИТИ, СЕЧУ, ТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Напсе́тити, сечу, тиш, гл. Навонять (о животныхъ, человѣкѣ). Брень, брень, шаповал, напсетив, навоняв, у кишеню поховав. Ном. № 14174. Словарь української мови:

НАПСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Напсува́ти, су́ю, єш, гл. Напортить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 513.

НАПУСТИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напусти́ти, ся. См. Напускати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 514.

НАПХА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Напха́ти, ся. См. Напихати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 514.

НАП’ЯСТИ́, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нап’ясти́, ся. См. Напинати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 514.

НАРВА́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нарва́ти, ся. См. Наривати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 515.

НАРОБИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нароби́ти, ся. См. Наробляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 516.

НАРОДИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Народи́ти, ся. См. Народжувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 516.

НАРЮ́МСАТИСЯ, САЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Нарю́мсатися, саюся, єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 517.

НАСИТИ́ТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Насити́ти, ся. См. Насищати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 519.

НАСМІТИ, СМІЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Насміти, смію, єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321. Словарь українс

НАСМІЯТИ, СМІЮ́, СМІЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Насміяти, смію́, смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й

НАСМІЯТИСЯ, СМІЮ́СЯ, СМІЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Насміятися, смію́ся, смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі

НАССЯТИСЯ, ССУСЯ, ССЕ́ШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Нассятися, ссуся, ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом… «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»… Він зараз сорочку з себе…

НАСТАВАТИ, СТАЮ́, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Наставати, стаю́, єш, сов. в. настати, стану, неш, гл. Наставать, настать, наступать, наступить. Треба зачинати шаткувать на сьомім дні, як молодик настане. Ном.

НАСТАВИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наставити, ся. См. Наставляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 522.

НАСТАНОВИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Настановити, ся. См. Настановляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 523.

НАСТЕРТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Настерти, ся. См. Настирати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 523.

НАСТОБУРЧИТИ, СЯ И НАСТОВБУРЧИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Настобурчити, ся и настовбурчити, ся. См. Настобурчувати, ся и настовбурчувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

НАСТОВПУЖИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Настовпужити, ся. См. Настовпужувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 524.

НАСТРОМИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Настромити, ся. См. Настромлювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 525.

НАСТРОЇТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Настроїти, ся. См. Настроювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 525.

НАСУНУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Насунути, ся. См. Насувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 525.

НАСУПИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Насупити, ся. См. Насуплювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 525.

НАСЯТИ, СЯ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Насяти, ся́ю, єш, гл. = Насіяти. Насяла миленька білої лелії. Гол. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 526.

НАТАСУВАТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Натасувати, су́ю, єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала… Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.

НАТЕРТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Натерти, ся. См. Натирати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 526.

НАТОМИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Натомити, ся. См. Натомлювати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 527.

НАТРАПИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Натрапити, ся. См. Натрапляти, натраплюватися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 528.

НАТРУС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Натрус, су, м. = Натруска 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 528.

НАТРЯСТИ, СУ́, СЕ́Ш,

Грінченко. Словник української мови

Натрясти, су́, се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 528

НАТРЯСТИСЯ, СУСЯ, СЕШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Натрястися, суся, сешся, гл. Натрястись. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 528.

НАТЯГТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Натягти, ся. См. Натягати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 529.

НАТЯТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Натяти, ся. См. Натинати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 530.

НАТІСУВАТИ, СУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Натісувати, сую, єш, сов. в. натесати, тешу, шеш, гл. Натесывать, натесать. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

НАХИЛИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нахилити, ся. См. Нахиляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 530.

НАХОПИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Нахопити, ся. См. Нахопляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 531.

НАЧАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Начати, ся. См. Начинати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 532.

НАЧОСИ, СІВ,

Грінченко. Словник української мови

Начоси, сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Чуб. VII. 422. Покриткуй, або начосів не напускай. Ном. № 11264. Словарь української мови: в 4-х тт. / За

НАЧІСУВАТИ, СУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Начісувати, сую, єш, сов. в. начесати, чешу, шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім’ї начесав аж стру

НАШЕЛЕСТІТИ, ЩУ, СТИШ,

Грінченко. Словник української мови

Нашелестіти, щу, стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 534.

НАШТРИКНУТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наштрикнути, ся. См. Наштрикувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 535.

НАЇ́СТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Наї́сти, ся. См. Наїдати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 490.

НЕВІГЛАС, СА,

Грінченко. Словник української мови

Невіглас, са, м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

НЕДОМИСЕЛ, СЛУ,

Грінченко. Словник української мови

Недомисел, слу, м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись …. Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. К. Краш. 8. Позад нас — тьма завзя

НЕДОСІЛ, СО́ЛУ,

Грінченко. Словник української мови

Недосіл, со́лу, ж. Недосолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

НЕРЕСТИТИСЯ, ЩУСЯ, СТИШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

Нереститися, щуся, стишся, гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок. Кіевск. у. Словарь української мови: в 4-х тт. /

НЕРИСТЬ, СТИ,

Грінченко. Словник української мови

Неристь, сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене… ненависть. Миргор. у. Він неристь положив на мене. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Люде неристь накладал

НОСІЙ, СІЯ,

Грінченко. Словник української мови

Носій, сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 571.

ОБВАЖИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обважити, ся. См. Обважувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 3.

ОБВЕЗТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обвезти, ся. См. Обвозити, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 3.

ОБВЕРТІТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обвертіти, ся. См. Обвірчувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 3.

ОБПЕРТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обперти, ся. См. І. обпірати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 22.

ОБПИСУВАТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Обписувати, су́ю, єш, сов. в. обписа́ти, шу́, шеш, гл. Описывать, описать. Приїхали комисари, ввесь світ обписали. Ном. стр. 291. № 37. Словарь української мови

ОБРЕКТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обректи, ся. См. Обрікати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 24.

ОБРИС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

Обрис, су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

ОБРОБИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обробити, ся. См. Обробляти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 25.

ОБРУБАТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обрубати, ся. См. Обрубувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 25.

ОБСЕЛИТИ, СЯ.

Грінченко. Словник української мови

Обселити, ся. См. Обселяти, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 26.

Время запроса ( 0.212587953 сек)
T: 0.215856071 M: 1 D: 0