Найдено 200+ «А»

АББОТС

Словарь алкогольных напитков

Абботс — горький бальзам, выпускаемый фирмой C.W. Abbot (Балтимор, штат Мэриленд, США).

АБРИКОСОВОЕ БРЕНДИ

Словарь алкогольных напитков

Абрикосовое бренди (Apricot brandy), ликерное бренди, вырабатываемое из небольших французских абрикосов. Содержание спирта — 35%, плотность — 1,06.

АБРИКОСОВЫЙ ЛИКЕР

Словарь алкогольных напитков

Абрикосовый ликёр (Apricot liqueur), спиртной напиток, вырабатываемый путем смешивания или редистилляции (мацерации) алкоголя с абрикосами. При мацерации (более

АБРИКОТИН

Словарь алкогольных напитков

Абрикотин, абрикосовый ликер.Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Абрикотин (Abricontine) — зарегистрированная марка французского абрикосового лик

АБСЕНТ

Словарь алкогольных напитков

Абсент — вторичная перегонка спирта, настоенного на полыни, в эфирных маслах которого содержится большое количество туйона. Крепость абсента (до 80°) объясняется

АБСЕНТ

Словарь алкогольных напитков

Абсент — крепкий горький алкогольный напиток, в состав которого входят растительные экстракты и анис. Главное его отличие от других напитков, приготовленных с до

АБСЕНТИЗМ

Словарь алкогольных напитков

Абсентизм. 1. (фр.Absinthe — полынная водка) — форма алкоголизма, при которой больные употребляют преимущественно полынную водку (абсент). Предполагается, что пр

АБСОЛЮТ

Словарь алкогольных напитков

Абсолют. Шведская водка, выпускаемая с 1879 года, одна из лучших во всем мире. Содержание спирта — 40%. Также производятся сорта "Absolut Citron" и "Absоlut Pepp

АВЕРНА АМАРО СИЦИЛИАНО

Словарь алкогольных напитков

Аверна Амаро Сицилиано (Averna Amaro Siciliano) — сицилианский горький ликер, изготовляемый по особому рецепту на пряных травах. Крепость — 34%.

АГАВОВЫЙ СОК

Словарь алкогольных напитков

Агавовый сок. Добывается из нерасцветших бутонов цветка кактуса агавы и сбраживается в мексиканский национальный напиток — пульке. Кулинарный словарь В. В. Похле

АГНЕС

Словарь алкогольных напитков

Агнес — аперитив, для приготовления которого используется яблочное бренди, тмин, мускатный орех, гвоздика, корица, миндаль, полынь и т.д. Имеет темно-коричневый

АДЖОН

Словарь алкогольных напитков

Аджон — напиток типа пива, приготавливаемый из чумизы (проса) в Уганде, Бурунди и других центральноафриканских странах. Считается — национальным угандийским. Вып

АИСИ

Словарь алкогольных напитков

Аиси. Грузинское игристое розовое вино из винограда саперави, александреули, оджалеши, муджуретули и др. красных технических сортов Западной и Восточной Грузии.

АЙСВАЙН

Словарь алкогольных напитков

Айсвайн (нем. Eiswein). Вино из перезрелого винограда, собранного во время первых заморозков, тщательно отобранного и отжатого вручную, из которого получают редк

АКВАВИТ

Словарь алкогольных напитков

Аквавит — название скандинавского варианта водки с легким соломенным цветом. Это продукт вторичной перегонки зернового или картофельного дистиллята. Смесь спирта

АКВАВИТ

Словарь алкогольных напитков

Аквавит, скандинавский крепкий напиток, в который в виде специи добавляется тмин. Бесцветен. Схож с Кюммелем, но значительно суше. Употребляется в чистом виде (о

АКРАТОФОР

Словарь алкогольных напитков

Акратофор (от греч. akratophoros — сосуд для чистого вина), аппарат для получения игристого (шампанского) вина резервуарным способом. Предложен профессором Момен

АЛАЗАНСКАЯ ДОЛИНА

Словарь алкогольных напитков

Алазанская долина. Белое розовое и красное грузинское вино. Белое из винограда ркацители, тетра, цоликаури и др. Красное вино из винограда саперави, александреул

АЛЕАТИКО

Словарь алкогольных напитков

Алеатико. Виноград и сортовое вино. Виноград повсеместно распространен в Крыму. Возделывают и в других районах бывшего СССР. В Крыму из него готовят известное со

АЛЕКСАНДРЕУЛИ

Словарь алкогольных напитков

Александреули. Местная группа винограда Восточной Грузии. Из него готовят качественные красные столовые и десертные вина.

АЛИГОТЕ

Словарь алкогольных напитков

Алиготе — сорт винограда французского происхождения. Ягоды светло-зеленые. Используется для производства столовых вин.

АЛКОГОЛИЗМ

Словарь алкогольных напитков

Алкоголизм, хроническое заболевание, обусловленное систематическим потреблением спиртных напитков. Проявляется в физической и психической зависимости от алкоголя

АЛЛАШ

Словарь алкогольных напитков

Аллаш, ликер, содержащий тмин, анис, укроп и др., примешивается для вкуса к водке.Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.

АМАРЕТТО

Словарь алкогольных напитков

Амаретто, темно-коричневый миндальный ликер на основе абрикосовых зернышек и трав, которые настаивают на бренди и подслащивают. По вкусу похож на марципан. Имеет

АМИЛОВОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Амиловое вино (фр. Amylique). Вино с агрессивным кисловатым привкусом (оттенки политуры, бананов, леденцов), который вызывается избытком амилового спирта. Как пр

АМОНТИЛЬЯДО

Словарь алкогольных напитков

Амонтильядо — разновидность сухого хереса тонкого происхождения, который через годы выдержки в дубовых бочках приобретает янтарный цвет и сухой ореховый вкус. Ам

АМОНТИЛЬЯДО

Словарь алкогольных напитков

Амонтильядо (Amontiliado), полусладкий херес янтарного цвета, обладающий ореховым ароматом.

АНАГА

Словарь алкогольных напитков

Анага. Грузинское марочное белое крепленое вино типа мадеры из винограда ркацители, хихви, мцване. 4% сахара.

АНГОСТУРА

Словарь алкогольных напитков

Ангостура — горькая ароматическая добавка, использующаяся в приготовлении коктейлей. Представляет собой спиртовой настой из большого количества трав, кореньев, ц

АНЖУЙСКИЕ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Анжуйские вина, вина области Анжу во Франции, в основном, красные и розовые, хотя есть и чудесные белые. Анжуйские вина очень легки, отличаются фруктовым привкус

АНИЗЕТ

Словарь алкогольных напитков

Анизет (Anisette) — сладкий ликер, который вырабатывается из масел анисового семени и горького миндаля, растворенных в крепких спиртных напитках. Имеет выраженны

АНИСОВЫЙ ЛИКЕР

Словарь алкогольных напитков

Анисовый ликер, мягкий бесцветный ликер с анисовым ароматом. Сладок и имеет привкус солодкового корня.

АПЕЛЛАСЬОН

Словарь алкогольных напитков

Апелласьон — основное значение: регламентационная система, гарантирующая подлиность и оригинальность вин, произведенных на конкретной, законодательно утвержденно

АПЕРИТИВ

Словарь алкогольных напитков

Аперитив (франц. aperitif), спиртной напиток для возбуждения аппетита.

АПЕРИТИВ

Словарь алкогольных напитков

Аперитив — алкогольный напиток, ароматизированный травами и пряностями, зачастую горьковатый.

АПЕРОЛ

Словарь алкогольных напитков

Аперол (Aperol), классический итальянский аперитив. Содержит различные ароматические приправы, в том числе экстракты хинной коры, горечавки, ревеня, апельсина и

АПСНЫ

Словарь алкогольных напитков

Апсны. Абхазское природное полусладкое красное вино. Алк. 9-10%.

АРАГВИ

Словарь алкогольных напитков

Арагви. 1. Река в Грузии, левый приток Куры. 66 км, площадь бассейна 2740 кв. км. Средний расход воды 55 куб.м/с. Образуется слиянием Белой и Черной Арагви. По д

АРАК

Словарь алкогольных напитков

Арак — в Монголий традиционный алкогольный напиток, приготовленный из перебродившего молока кобыл и затем перегнанного в крепкий спиртной напиток.

АРАК

Словарь алкогольных напитков

Арак, аррак, рак, крепкая водка, на Востоке получается частью из риса, частью из сока кокосовой или финиковой пальмы (тодди); батавский арак бесцветен или слабо

АРАКА

Словарь алкогольных напитков

Арака — крепкий спиртной напиток (род водки) из риса.

АРАКА

Словарь алкогольных напитков

Арака (арька) — молочная (кумысная) водка, традиционно изготавливаемая коренными народностями Алтая, Бурятии, Калмыкии путем перегонки заквашенного молока. После

АРАКИ

Словарь алкогольных напитков

Араки. Турецкая финиковая водка. Используется одна перегонка.

АРАШАН

Словарь алкогольных напитков

"Арашан". Бальзам Фрунзенского ликеро-водочного завода. В его составе 20 горных видов лекарственных растений Киргизии.

АРЕОМЕТР

Словарь алкогольных напитков

Ареометр — прибор для определения концентрации алкоголя.

АРМАНЬЯК

Словарь алкогольных напитков

Арманьяк — крепкий спиртной напиток на основе вина. Старший, хотя и менее известный брат коньяка. Географическое положение области Арманьяк, расположенной между

АРМАНЬЯК

Словарь алкогольных напитков

Арманьяк — напиток, получаемый в результате дистилляции определенных сортов белых вин, с помощью арманьякского перегонного аппарата. Он сразу же помещается в дуб

АРОМАТ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Аромат вина — в строгом смысле — запахи вина, ощущаемые ретроназальным путем. Аромат вину сообщают эфирные масла и другие ароматические вещества, которые содержа

АРОМАТИЗИРОВАННАЯ ВОДКА

Словарь алкогольных напитков

Ароматизированная водка — водка, которая подслащена или ароматизирована апельсином, лимоном, лаймом или виноградом. Подается в чистом виде или в смешанных напитк

АРОМАТИЗИРОВАННОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Ароматизированное вино. Особая группа виноградного вина. К ней принадлежит вермут. На Дону существовало Полынное вино, ароматизированное эстрагоном (видом полыни

АРОМАТНОЕ ВИНО

Словарь алкогольных напитков

Ароматное вино. Вино с интенсивным ароматом. Как правило, его делают из винограда ароматических сортов.

АРРАК

Словарь алкогольных напитков

Аррак — крепкая водка (58-59% об.), распространенная в Южной Индии и Юго-Восточной Азии. Приготовляется путем перегонки сброженного сока кокосовой пальмы или зак

АРХИ

Словарь алкогольных напитков

Архи — обычный разведенный нейтральный пищевой спирт, определяемый производителем как "монгольский спиртовой продукт из пшеницы".

АРХИ

Словарь алкогольных напитков

Архи, молочная водка у народов Монголии и Южной Сибири.

АРЦАХ

Словарь алкогольных напитков

Арцах – тутовка. Армянская водка из белоплодной туты (или шелковицы), ароматизированная травами. После дистилляции выдерживается в бочках из тутового дерева.

АРЬКА

Словарь алкогольных напитков

Арька. Кумысная водка Калмыкии и Бурятии. Для приготовления используется кумыс или закисшее молоко крупного рогатого скота с добавкой кумыса. Используется одна п

АССАМБЛИРОВАНИЕ

Словарь алкогольных напитков

Ассамблирование (по-французски assemblage) — соединение нескольких вин или спиртов, как правило, из одного апелласьона для получения нового продукта с улучшенным

АССУ

Словарь алкогольных напитков

Ассу — вино, получаемое из винограда, выращенного на вулканической почве и заизюмившегося на кусте.

АССУ

Словарь алкогольных напитков

Ассу (Aszu). Сладкое токайское вино. Его производят только в урожайные года. Токай ассу готовят из завяленных и заизюмленных ягод, которые после дробления залива

АСТИ

Словарь алкогольных напитков

Асти (Asti Spumante). Мускатное игристое вино, вырабатываемое в Италии с XIX века. Имеет светло-желтый цвет и содержание спирта 6-9%.

АТРЕУС

Словарь алкогольных напитков

Атреус (Atreus) — зарегистрированная марка греческого коньячного бренди со слабым шоколадным ароматом.

АУЗО

Словарь алкогольных напитков

Аузо — греческий алкогольный напиток с повышенным содержанием спирта, ароматизированный анисом.

АУЗО

Словарь алкогольных напитков

Аузо. Греческий алкогольный напиток с повышенным содержанием спирта, ароматизированный анисом.

АУРУМ

Словарь алкогольных напитков

Аурум (Aurum) — итальянская апельсиновая настойка (кордиал) золотистого цвета.

АЭРАЦИЯ

Словарь алкогольных напитков

Аэрация, насыщение вина кислородом с целью интенсификации роста дрожжей, окислительных процессов при производстве вина (или браги). Производится путем открытой п

ВТОРИЧНЫЕ АРОМАТЫ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Вторичные ароматы вина — ароматы, образующиеся в вине во время алкогольного брожения. Концентрация вторичных ароматов определяется сахаристостью винограда, дрожж

ОРГАНОЛЕПТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ

Словарь алкогольных напитков

Органолептический анализ (от орган и греч. leptikos — склонный брать или принимать), исследование свойств продуктов и материалов, главным образом пищевых, при по

ПЕРВИЧНЫЕ АРОМАТЫ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Первичные ароматы вина — ароматы, формирующиеся пахучими веществами, содержащимися в кожице винограда или в прилегающих к ней внешних слоях мякоти. Интенсивность

ТРЕТИЧНЫЕ АРОМАТЫ ВИНА

Словарь алкогольных напитков

Третичные ароматы вина — запахи, которые складываются из эфиров высших спиртов при выдержке вина.

ФЛОР АЛЬПИНА

Словарь алкогольных напитков

Флор Альпина (Flor Alpina) — итальянский кордиал (сладкий ликер). Разливается в высокие бутылки, которые содержат внутри покрытую кристаллизовавшимся сахаром вет

А-А

Грінченко. Словник української мови

А-а, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.

А-А-А

Грінченко. Словник української мови

А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п. Словарь української мови: в 4-х тт. /

А-Є

Грінченко. Словник української мови

А-є, а-єк, нар. Такъ. Галиц. Вх. Зн. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

А́ВА, А́ВИ,

Грінченко. Словник української мови

А́ва, а́ви, ж. Родъ рыболовной сѣти двойной, при чемъ одна сѣть съ бо́льшими очками; сѣть ставятъ на нѣкоторое время въ воду, въ ней запутывается рыба. МУЕ. І. 4

А́ВСТРИЯ, РІЇ,

Грінченко. Словник української мови

А́встрия, рії, и А́встрія, рії, ж. Австрія. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

А́ВТОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

А́втор, ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X. С

А́ВТОРКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

А́вторка, ки, ж. Женщина-авторъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

А́ВТОРСТВО, ВА,

Грінченко. Словник української мови

А́вторство, ва, с. Авторство. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

А́ВТОРСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

А́вторський, а, е. Авторскій. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

А́ГЕЛ, ЛА,

Грінченко. Словник української мови

А́гел, ла, м. Сатана, діаволъ. Жиди як агели закричали: «Ай-вій!» Рудч. Ск. ІІ. 129. Аге́л, лу, м. Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣн

А́ГРУС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

А́грус, су, м. = Аґрус. Драг. 71. См. Аґрес. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

А́ДДЕ

Грінченко. Словник української мови

А́дде. 1) нар. Тутъ, здѣсь. Желех. 2) меж. Смотри! Вотъ! Ogon. 217. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4

А́ДЗИМКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

А́дзимка, ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4

А́ЗБУ́КА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

А́збу́ка, ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3. Словарь української мови:

А́ЗИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

А́зик, ка, м. Ум. отъ аз. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

А́ЗИЯ, ЗИЇ

Грінченко. Словник української мови

А́зия, зиї и А́зія, зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї… Левиц. Правда, 1867, стр. 532. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.

А́ЙКАЛО, ЛА,

Грінченко. Словник української мови

А́йкало, ла, ж. = Ая́йкало. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

А́ЙКАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

А́йкати, каю, єш, гл. = Ая́йкати. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

А́ЙНО

Грінченко. Словник української мови

А́йно, нар. Да, такъ (Галиц. и Угор.). Ogon. 158. Вх. Зн. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

А́КАННЯ, НЯ,

Грінченко. Словник української мови

А́кання, ня, с. Частое повтореніе меж. А. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

А́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

А́кати, каю, єш, гл. Часто повторять меж. А. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

А́ЛЯР, РУ,

Грінченко. Словник української мови

А́ляр, ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.

А́МФОРА, РИ,

Грінченко. Словник української мови

А́мфора, ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607

А́НГЕЛ

Грінченко. Словник української мови

А́нгел, а́нгол, ла и а́нгель, ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело

А́НГЕЛЬСЬКИЙ

Грінченко. Словник української мови

А́нгельський и а́нгольський, а, е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. ІІІ. 355. Словарь української мови:

А́НГЛІЯ, ЛІЇ,

Грінченко. Словник української мови

А́нглія, лії, ж. Англія. То було в Анґлії. Гн. І. 47. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.

А́НДЕ

Грінченко. Словник української мови

А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.

А́НДЕКА

Грінченко. Словник української мови

А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.

А́РКУШ, ША,

Грінченко. Словник української мови

А́ркуш, ша, м. Листъ бумаги, жести. Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Ум. Аркушик. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грін

А́РНІКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

А́рніка, ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 10

А́РТУС, СА,

Грінченко. Словник української мови

А́ртус, са, м. Артосъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 10.

А́РХВА, ВИ,

Грінченко. Словник української мови

А́рхва, ви, ж. Арфа. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 10.

А́РЧИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

А́рчик, ка, м. Сѣдло. Морд. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 10.

А́РІДНИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

А́рідник, ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

А́ФИНИ, ФИН,

Грінченко. Словник української мови

А́фини, фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1.

А́ФИННИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

А́финник, ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

А́ФРИКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

А́фрика, ки, ж. Африка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

А́ХАТИ, ХАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

А́хати, хаю, єш, сов. в. а́хнути, ну, неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб

А́ХКАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

А́хкати, каю, єш, гл. = А́хати. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

А́ХНУТИ, НУ, НЕШ,

Грінченко. Словник української мови

А́хнути, ну, неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. І. 77. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

А́ҐРЕС, А́ҐРИС, СА, А́ҐРИСТ, ТА, А́ҐРУС, СУ,

Грінченко. Словник української мови

А́ґрес, а́ґрис, са, а́ґрист, та, а́ґрус, су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу! Словарь української мови:

АА́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Аа́кати, каю, єш, гл. Говорить, выговаривая «о» какъ «а», по великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34. Сло

АА́КУВАТИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Аа́куватий, а, е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

АБА́ЗЬ!

Грінченко. Словник української мови

Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.

АБА́ХТА, ТИ,

Грінченко. Словник української мови

Аба́хта, ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

АБЕ́ТКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Абе́тка, ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 190

АБЕ́ТНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Абе́тний, а, е. Азбучный, элементарный. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.

АБЕ́ТОЧКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Абе́точка, ки, ж. Ум. отъ абе́тка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.

АБИ́

Грінченко. Словник української мови

Аби́, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, я

АБИ́Р!

Грінченко. Словник української мови

Аби́р! Cм. союзъ А, 6. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АБИ́ЩИЦЯ, ЦІ,

Грінченко. Словник української мови

Аби́щиця, ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1

АБЛЕГА́Т, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Аблега́т, та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АБО́

Грінченко. Словник української мови

Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я з

АБОМО́ВНЯ, НІ,

Грінченко. Словник української мови

Абомо́вня, ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212. Словарь української мови: в 4-х

АБШИ́Т, ТУ,

Грінченко. Словник української мови

Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АБШИТО́ВАНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Абшито́ваний, а, е. Отставной, уволенный. Він уже від того абшитований. Фр. Пр. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

АБШИТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Абшитува́ти, ту́ю, єш, гл. Давать отставку, увольнять. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВДИ́ТОР, РА,

Грінченко. Словник української мови

Авди́тор, ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам’яниці, в широкій кімнаті, сидять шти

АВДИ́ТОРСТВО, ВА,

Грінченко. Словник української мови

Авди́торство, ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВДИ́ТОРСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Авди́торський, а, е. Принадлежащій, свойственный авди́тор’у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВДИТО́РІЯ, РІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Авдито́рія, рії, ж. Аудиторія. К. Кр. 37. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п’ять душ. Л

АВДИТОРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Авдиторува́ти, ру́ю, єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

АВДО́ТЬКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Авдо́тька, ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВЖЕ́Ж,

Грінченко. Словник української мови

Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж! Словарь укра

АВРУ́КАННЯ, НЯ,

Грінченко. Словник української мови

Авру́кання, ня, с. Воркованіе. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВРУ́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Авру́кати, каю, єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВРЮ́ШНИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

Аврю́шник, ка, м. Барашекъ-ягненокъ, годный въ будущемъ на авряка (см.). Ловкий аврюшник — хай росте. Мнж. 175. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

АВРЯ́К, КА́,

Грінченко. Словник української мови

Авря́к, ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175. Словарь української мови: в 4-х тт. /

АВСТРА́ЛЬСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Австра́льський, а, е. Австралійскій. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВСТРА́ЛІЯ, ЛІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Австра́лія, лії, ж. Австралія. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВСТРИЯ́К

Грінченко. Словник української мови

Австрия́к (и австрія́к), ка́, австрия́ка, ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у. Словарь української м

АВСТРИЯ́Т, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Австрия́т, та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВСТРИЯ́ЦЬКИЙ

Грінченко. Словник української мови

Австрия́цький и австрія́цький, а, е. Австрійскій. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВСТРИЯ́ЧКА

Грінченко. Словник української мови

Австрия́чка и австрія́чка, ки, ж. Австрійка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АВСТРІЯ́ЦЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Австрія́цький, а, е. Австрійскій. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 2.

АВСТРІЯ́ЧКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Австрія́чка, ки, ж. Австрійка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АВТЕНТИ́ЧНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Автенти́чний, а, е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед о

АВТО-ДА-ФЕ́

Грінченко. Словник української мови

Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410. Словарь української мови:

АВТО́ҐРАФ, ФА,

Грінченко. Словник української мови

Авто́ґраф, фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

АВТОБИОҐРА́ФИЯ, ФИЇ,

Грінченко. Словник української мови

Автобиоґра́фия, фиї, ж. Автобіографія. Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів. К. Х. ІІ. 41. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінче

АВУ́!

Грінченко. Словник української мови

Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АВУ́Л, ЛА,

Грінченко. Словник української мови

Аву́л, ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

АГА́КАЛО, ЛА,

Грінченко. Словник української мови

Ага́кало, ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред.

АГА́КАННЯ, НЯ,

Грінченко. Словник української мови

Ага́кання, ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б.

АГА́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Ага́кати, каю, єш, гл. Произносить: ага́. Желех. Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

АГА́РСЬКИЙ

Грінченко. Словник української мови

Ага́рський и агаря́нський, а, е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в

АГАРЯ́НИН, НА,

Грінченко. Словник української мови

Агаря́нин, на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АГАРЯ́НКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Агаря́нка, ки, ж. Магометанка, турчанка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АГАРЯ́НСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Агаря́нський, а, е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарськ

АГЕ́Т, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Аге́т, та, м. Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АГИ́

Грінченко. Словник української мови

Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. —

АГИ́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Аги́кати, каю, єш, гл. Кричать аги́. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 3.

АГО́В! АГО́СЬ!

Грінченко. Словник української мови

Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. Оп. 1861. 20.

АГО́СЬ!

Грінченко. Словник української мови

Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ау! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. Оп. 1861. 20. Словарь

АГУ́!

Грінченко. Словник української мови

Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Кв. І. 45. Агу, їй стало більше волі. Кв. І. 207. 3) Прочь! кишъ! (на гу

АГУ́Ш!

Грінченко. Словник української мови

Агу́ш! меж. См. союзъ А, 6. Агуш на банта, агуш на сідало — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ. Камен. у. Ном. №8839. Словарь української мови: в 4-х тт. /

АД, А́ДУ,

Грінченко. Словник української мови

Ад, а́ду, м. = Пе́кло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. ІІІ. 359. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т.

АДА́МІВ, МОВА, ВЕ.

Грінченко. Словник української мови

Ада́мів, мова, ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, н

АДАМА́ШКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Адама́шка, ки, ж. = Адама́шок. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДАМА́ШКОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Адама́шковий, а, е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. —

АДАМА́ШОК, ШКА,

Грінченко. Словник української мови

Адама́шок, шка, м. Адамашка, сортъ шелковой матеріи. Дівчино моя, за твою ласку скажу тебе малювати на адамашку. Гол. І. 318. Словарь української мови: в 4-х тт

АДЕ́!

Грінченко. Словник української мови

Аде́! меж. Сюда! Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДЖЕ́, АДЖЕ́ Ж,

Грінченко. Словник української мови

Адже́, адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Рудч. Ск.

АДЗУ́С!

Грінченко. Словник української мови

Адзу́с! 1) См. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДЗУ́СКИ!

Грінченко. Словник української мови

Адзу́ски! = Дзу́ски! Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДИ, АДІ́Т, АДІ́ТЕТКО, АДІ́ТКО

Грінченко. Словник української мови

Ади, аді́т, аді́тетко, аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—

АДРЕ́СА, СИ,

Грінченко. Словник української мови

Адре́са, си, ж. Адресъ. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДРЕСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

Адресува́ти, су́ю, єш, гл. Адресовать. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДТУ́Й

Грінченко. Словник української мови

Адту́й, нар. = Зві́дти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. ІІ. 455. Словарь української мови: в 4-х тт. / За р

АДУ́ЗЬ!

Грінченко. Словник української мови

Аду́зь! меж. Крикъ на голубей, чтобы прогнать ихъ. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДУКА́Т, АДУКА́НТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Адука́т, адука́нт, та, м. Адвокатъ. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббірайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2. Словарь української мов

АДІ́Т

Грінченко. Словник української мови

Аді́т (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДІ́ТЕТКО

Грінченко. Словник української мови

Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АДІ́ТКО

Грінченко. Словник української мови

Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.

АЖ

Грінченко. Словник української мови

Аж, сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, п

АЖЕ́

Грінченко. Словник української мови

Аже́ = Адже. Аже ти не забув, Трохиме… О. 1861. V. Ніс. 66. Аже ж і в тебе, тривай, була мати: не вовчиця тебе на світ породила. К. ЧР. 246. Словарь української

АЖЕ́НЬ

Грінченко. Словник української мови

Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АЗ, А́ЗА́,

Грінченко. Словник української мови

Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки

АЗБУКО́ВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Азбуко́вий, а, е. Азбучный. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АЗИЯ́Т

Грінченко. Словник української мови

Азия́т и азія́т, та, м. 1) Азіятъ. 2) Варваръ, жестокій человѣк. Харьк. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1.

АЗИЯ́ТКА

Грінченко. Словник української мови

Азия́тка и азія́тка, ки, ж. 1) Азіатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

АЗИЯ́ТСТВО

Грінченко. Словник української мови

Азия́тство и азия́цтво, азія́тство и азія́цтво, ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від х

АЗИЯ́ЦТВО

Грінченко. Словник української мови

Азия́цтво, азія́тство и азія́цтво, ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтв

АЗІЯ́Т, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Азія́т, та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ. Харьк. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АЗІЯ́ТКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Азія́тка, ки, ж. 1) Азіатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С.

АЗІЯ́ЦТВО, ВА,

Грінченко. Словник української мови

Азія́цтво, ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варв

АЙ-ВЕ́Й!

Грінченко. Словник української мови

Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АЙ-ВІ́Й

Грінченко. Словник української мови

Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—19

АЙБО

Грінченко. Словник української мови

Айбо, сз. = Альбо [Угор.]. Ogon. 159. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АЙВА́, ВИ́,

Грінченко. Словник української мови

Айва́, ви́, ж. Айва, Cidonia vulgaris (фруктъ). ЗЮЗО. І. 120. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АЙВІ́ВКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Айві́вка, ки, ж. Наливка изъ айвы. Котл. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АКА́ХВИСТ

Грінченко. Словник української мови

Ака́хвист и ака́хтист, та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі

АКА́ХТИСТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Ака́хтист, та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі зарок найнят

АКА́ЦІЯ, ЦІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Ака́ція, ції, ж. Раст. Акація, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Левиц. І. 91. Жо́вта ака́ція. Ca

АКАДЕ́МИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

Акаде́мик, ка, м. 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1

АКАДЕ́МІЯ, МІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Акаде́мія, мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали. Хата. VII. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінч

АКАДЕМИ́ЧНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Академи́чний, а, е. Академическій. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 5.

АКВАРЕ́ЛЬНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Акваре́льний, а, е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4. Словарь української мови: в

АКТЬО́РСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Актьо́рський, а, е. Актерскій. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 6.

АКУРА́Т

Грінченко. Словник української мови

Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 6.

АКУРА́ТНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Акура́тний, а, е. Аккуратный. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 6.

АКУРА́ТНІСЬКО

Грінченко. Словник української мови

Акура́тнісько, нар. Точнехонько. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 6.

АЛЬТА́НА, НИ

Грінченко. Словник української мови

Альта́на, ни и альта́нка, ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 6.

АМБО́Н, НА

Грінченко. Словник української мови

Амбо́н, на и ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К.,

АНГЕЛЯ́Н, НА,

Грінченко. Словник української мови

Ангеля́н, на, м. = Англі́єць. Закр. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 7.

АРЕШТА́НТ, ТА,

Грінченко. Словник української мови

Арешта́нт, та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т

АРЕШТА́НТКА, КИ,

Грінченко. Словник української мови

Арешта́нтка, ки, ж. Арестантка. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 9.

АСА́!

Грінченко. Словник української мови

Аса́! и аса-ля́! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

АСАВУ́ЛА, ЛИ,

Грінченко. Словник української мови

Асаву́ла, ли, м. = Осаву́ла. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

АСИСТЕ́НЦІЯ, ЦІЇ,

Грінченко. Словник української мови

Асисте́нція, ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 11.

I. БЕЗДІЛЬНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Бездільний, а, е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202. II. Бездільний, а, е. Несчастный, б

I. ВИННИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Винний, а, е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должны

I. ГАМАНОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Гамановий, а, е. Относящійся, принадлежащій I. гаману. II. Гамановий, а, е. Относящійся къ II. гаману. гаманове вухо. а) Пирожное, приготовляемое евреями во

I. ГУ́ЛИЙ, А, Е

Грінченко. Словник української мови

I. Гу́лий, а, е = Ґулий. II. Гу́лий, лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

I. НАВІ́ЧНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Наві́чний, а, е. Вѣчный. Нема… не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149). II. Навічн

I. ПОЛОВИЙ, А́, Е́

Грінченко. Словник української мови

I. Половий, а́, е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148. 2) О масти:

I. РАДНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Радний, а, е. = Радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у. II. Радний, а, е., радній, я, є. Совѣтующій, подающій

БАВОВНЯНИЙ, А, Е. = БАВНЯНИЙ

Грінченко. Словник української мови

Бавовняний, а, е. = Бавняний. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 16.

БАГАТЕННИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Багатенний, а, е. Очень богатый. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 16.

БАГРЯНИЙ, А, Е. = БАГРОВИЙ

Грінченко. Словник української мови

Багряний, а, е. = Багровий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 18.

БАРХАНОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бархановий, а, е. Бумазейный. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 31.

БЕЗЖАЛІСЛИВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безжалісливий, а, е. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 40.

БЕЗЖИВНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безживний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 40.

БЕЗЖУРНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безжурний, а, е. Безпечальный, веселый. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 40.

БЕЗКОЛІРНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безколірний, а, е. Безцвѣтный. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 41.

БЕЗЛИЧНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безличний, а, е. Безстыжій, неприличный. Шейк. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 41.

БЕЗОКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безокий, а, е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 43.

БЕЗОСНОВНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безосновний, а, е. Необоснованный. Галиц. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 43.

БЕЗПРАВНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безправний, а, е. Беззаконный. Ном. № 8283. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 44.

БЕЗРА́ДІСНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безра́дісний, а, е. Безотрадный. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 44.

БЕЗСУПЕРЕЧНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безсуперечний, а, е. Безспорный. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 46.

БЕЗУХИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Безухий, а, е. = Безвухий Левиц. І. 244. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 47.

БИЧОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бичовий, а, е. Припряженный въ добавленіе. См. Бичувати 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 59.

БЛІДОЛИЦИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Блідолиций, а, е. Блѣднолицый. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 75.

БОДЯЧИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бодячий, а, е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 81.

БОНДАРСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бондарський, а, е. Бочарскій. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 86.

БОРЩЕВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Борщевий, а, е. Относящійся къ борщу. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 89.

БОРЩОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Борщовий, а, е. = Борщевий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 89.

БУЗКОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бузковий, а, е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 107.

БУРШТИНОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бурштиновий, а, е. Янтарный. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 115.

БУРЬОВИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Бурьовий, а, е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 115.

ВДОВИЦЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Вдовицький, а, е. = Удовицький. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 130.

ВОНЮЧИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Вонючий, а, е. Вонючій. Вонюче зілля = Вонючка 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 253.

ВОЮВНИЧИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Воювничий, а, е. = Войовничий. К. ЦН. 157. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 257.

ВУСАТИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Вусатий, а, е. См. Усатий. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 259.

ВУТЯЧИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Вутячий, а, е. Утиный. Драг. 375. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 260.

ВІРШНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Віршний, а, е. Стихотворный. = Віршовий. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 240.

ГРЕ́НИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Гре́ний, а, е. = Гряний. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 324.

ПОСКЛАДО́ВИЙ: ∆ ПОСКЛАДО́ВА АБРЕВІАТУ́РА

Словник української мови в 11 томах

ПОСКЛАДО́ВИЙ: ∆ Поскладо́ва абревіату́ра — складноскорочене слово, компонентами якого є початкові склади відповідних повних слів. Зростанням поскладових абревіат

РЕНТГЕНОСТРУКТУ́РНИЙ: ∆ РЕНТГЕНОСТРУКТУ́РНИЙ АНА́ЛІЗ

Словник української мови в 11 томах

РЕНТГЕНОСТРУКТУ́РНИЙ: ∆ Рентгенострукту́рний ана́ліз — метод визначення кристалічної структури речовини за допомогою рентгенівського проміння. Рентгеноструктурни

ШКАНДИБА́ЙЛО, А, Ч

Словник української мови в 11 томах

ШКАНДИБА́ЙЛО, а, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою; кульгавий, кульгава. Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Миха

ШЛЕ́ЙФОВИЙ, А

Словник української мови в 11 томах

ШЛЕ́ЙФОВИЙ, а, е, ел. Те саме, що шле́йфний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1

ШПЕ́ТНИЙ1, А

Словник української мови в 11 томах

ШПЕ́ТНИЙ1, а, е, діал. Поганий, бридкий. Шпетна дорога (Сл. Гр.); Старого і шпетного.. полюбила (Пісні та романси… І, 1956, 162). ШПЕ́ТНИЙ2, а, е, діал. Гарний,

ШТРЕЙКБРЕХЕРСЬКИЙ, А, Е. ПРИКМ. ДО ШТРЕЙКБРЕХЕР

Словник української мови в 11 томах

ШТРЕЙКБРЕХЕРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до штрейкбрехер. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думк

ЄВА́НГЕЛЬСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Єва́нгельський, а, е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 466.

ЄДНОРА́ЛЬСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Єднора́льський, а, е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999. Словарь українсь

ЄЗУЇТСЬКИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Єзуїтський, а, е. Езуитскій. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 467.

ЄМКИ́Й, А́, Е́.

Грінченко. Словник української мови

Ємки́й, а́, е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1.

ЄНЕРА́ЛЬНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

Єнера́льний, а, е. Генеральный. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 468.

Время запроса ( 0.560939123 сек)
T: 0.565611758 M: 1 D: 0